What do you think?
Rate this book
"Der Verräter, Stalin, Bist Du!": Vom Ende Der Linken Solidarität: Komintern Und Kommunistische Parteien Im Zweiten Weltkrieg 1939 1941
540 pages, Hardcover
First published January 1, 2008
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 of 1 review
September 30, 2017
Ця книга, як і більшість інших публікацій РОССПЭН базується на монографії. Автор – німецький історик, що на власній шкірі відчув наслідки пакту Гітлера-Сталіна: у 1939 році він був вихованцем дитячого будинку для дітей німецьких комуністів у СРСР і одразу після пакту їхній будинок було розформовано, аби не мозолити очі нацистам.
Книга присвячена дослідженню архівних документів Комуністичного інтернаціоналу в період від укладання пакту у серпні 1939 до розпуску Комінтерну у 1943. Перші десь 100+ сторінок то саме дослідження, а решта книги, за виразом самого автора – колаж з документів, радіограм партіям, газетних статей, щоденникових записів, листів тощо.
Основні висновки:
• «змія може зламати собі хребет, якщо слідуватиме лінії партії» - миттєво, практично за два тижні після пакту кардинально змінилась риторика – зникає поняття анти-фашизм, критика нацистів та заклики до повалення влади у Німеччині. Натомість комуністів Німеччини закликають вливатись у нацистські масові рухи для спрямування їх зсередини
• На 1939 рік, після чисток, Комінтерн то є повністю підвладна Сталіну структура, що просуває виключно його політику. Усі важливі питання узгоджують з Хазяїном. Ця залежність призводить до практичної втрати авторитету Комінтерну
• Основними ворогами стають імперіалісти Англії та Франції, за анти-фашистські заяви членів компартій оголошують запроданцями.
• Формально наказ усім компартіям – боротись за мир та проти імперіалістів у себе в країні. Але треба враховувати, що у країнах осі компартій вже нема, тобто фактично то був саботаж майбутніх союзників.
• Сталін явно не очікував захоплення Франції і потім, навесні 1941 приходу нацистів на Балкани. Настанови компартіям черговий раз змінюються, але запізно.
• Єдині, хто не послухався настанов Комінтерну – югослави, які єдині змогли організувати широкий партизанський рух. Але через недовіру навіть після 22 червня СРСР відмовився постачати їм зброю.
• Загальний перехід у СРСР до націонал-комунізму, з миттєвим запровадженням терміну вітчизняна війна і забуттям усіх інтернаціональних ідей
• Примушення членів французької компартії до актів індивідуального терору після початку ВОВ. Ці акти вели до масових розстрілів окупаційною владою заручників і більше шкодили аніж допомагали. Це та сама французька компатрія, що перед ВОВ але після окупації Франції отримувала настанови спробувати домовитись з окупантами про вихід з підпілля і співпрацю «проти Віши та Парижу (себто деГолля)»
• Ще багато цікавого
Из передовицы «Правды» от 30 сентября 1939 г.
Прочный мир восстановлен в Восточной Европе. Советское правительство, верное своей политике, этим не ограничивается. В интересах миллионов трудящихся, в интересах европейской культуры оно стремится обеспечить мир во всей Европе, во всем мире...
Народы не хотят войны!
Положение ясно. Только от правительств Англии и Франции зависит теперь, продолжаться ли войне, начатой вопреки воле народов, войне, угрожающей всему миру новой бойней.
Газета компатрии Франции «L'Humanite». [Париж,] 4 июля 1940
В эти трудные времена особенно отрадно видеть, как многочисленные парижские рабочие по-дружески беседуют с немецкими солдатами, будь то на улице или в бистро на углу.
Браво, товарищи, так держать, — пусть это и не по нраву некоторым буржуа, столь же глупым, сколь и зловредным. Братство народов не останется навсегда лишь мечтой, оно сделается живой действительностью.
Книга присвячена дослідженню архівних документів Комуністичного інтернаціоналу в період від укладання пакту у серпні 1939 до розпуску Комінтерну у 1943. Перші десь 100+ сторінок то саме дослідження, а решта книги, за виразом самого автора – колаж з документів, радіограм партіям, газетних статей, щоденникових записів, листів тощо.
Основні висновки:
• «змія може зламати собі хребет, якщо слідуватиме лінії партії» - миттєво, практично за два тижні після пакту кардинально змінилась риторика – зникає поняття анти-фашизм, критика нацистів та заклики до повалення влади у Німеччині. Натомість комуністів Німеччини закликають вливатись у нацистські масові рухи для спрямування їх зсередини
• На 1939 рік, після чисток, Комінтерн то є повністю підвладна Сталіну структура, що просуває виключно його політику. Усі важливі питання узгоджують з Хазяїном. Ця залежність призводить до практичної втрати авторитету Комінтерну
• Основними ворогами стають імперіалісти Англії та Франції, за анти-фашистські заяви членів компартій оголошують запроданцями.
• Формально наказ усім компартіям – боротись за мир та проти імперіалістів у себе в країні. Але треба враховувати, що у країнах осі компартій вже нема, тобто фактично то був саботаж майбутніх союзників.
• Сталін явно не очікував захоплення Франції і потім, навесні 1941 приходу нацистів на Балкани. Настанови компартіям черговий раз змінюються, але запізно.
• Єдині, хто не послухався настанов Комінтерну – югослави, які єдині змогли організувати широкий партизанський рух. Але через недовіру навіть після 22 червня СРСР відмовився постачати їм зброю.
• Загальний перехід у СРСР до націонал-комунізму, з миттєвим запровадженням терміну вітчизняна війна і забуттям усіх інтернаціональних ідей
• Примушення членів французької компартії до актів індивідуального терору після початку ВОВ. Ці акти вели до масових розстрілів окупаційною владою заручників і більше шкодили аніж допомагали. Це та сама французька компатрія, що перед ВОВ але після окупації Франції отримувала настанови спробувати домовитись з окупантами про вихід з підпілля і співпрацю «проти Віши та Парижу (себто деГолля)»
• Ще багато цікавого
Из передовицы «Правды» от 30 сентября 1939 г.
Прочный мир восстановлен в Восточной Европе. Советское правительство, верное своей политике, этим не ограничивается. В интересах миллионов трудящихся, в интересах европейской культуры оно стремится обеспечить мир во всей Европе, во всем мире...
Народы не хотят войны!
Положение ясно. Только от правительств Англии и Франции зависит теперь, продолжаться ли войне, начатой вопреки воле народов, войне, угрожающей всему миру новой бойней.
Газета компатрии Франции «L'Humanite». [Париж,] 4 июля 1940
В эти трудные времена особенно отрадно видеть, как многочисленные парижские рабочие по-дружески беседуют с немецкими солдатами, будь то на улице или в бистро на углу.
Браво, товарищи, так держать, — пусть это и не по нраву некоторым буржуа, столь же глупым, сколь и зловредным. Братство народов не останется навсегда лишь мечтой, оно сделается живой действительностью.
Displaying 1 of 1 review