Енвер Джуліман приїхав до Новегії в 1993 році як біженець з Боснії та Герцеговіни, де був свідком і жертвою кровопролитної війни. Ві нпрацює в Норвезькому Гельсінському комітеті, займається питаннями освіти в сфері захисту прав людини, миротворчості та примирення. Джуліман був керівником довгострокових програм на заході Балканського півострова, в Азербайджані, Грузії, Вірменії, в Україні, в Росії і Білорусії і має досвід миротворчої та правозахисної діяльностів белічі збройних конфліктів. Йому відомо, які кроки необхідно сробити, щоб процес примирення увінчався успіхом.
У своїй книзі Джуліман дає пояснення тих дефініцій, які мають ключове значенняв миротворчої роботі, наприклад "істина", "провина", "культура спогадів", "історія" та "отрицаніе". Книга допомагає усвідомити роль людини в процесі миротворчості та природу конфліктів. Окрім того, книга розповідає про його своєрідний багаж та історію. Бо ті, хто намагається втекти від воєн і конфліктів, відвозять цей багаж в інші країни разом з собою.