What do you think?
Rate this book
Бурштин
Захоплюючий роман Василя Тибеля, відзначений премією міжнародного конкурсу «Коронація слова» (2018), - чи не найперша в українській літературі спроба поглянути на «бурштинову проблему» на Поліссі в людському, а не політичному вимірі. Віртуозно збудований сюжет, що обертається навколо «сонячного каменя», динамізм оповіді, органічне використання «народної демонології», відчутний зв'язок із «наївним мистецтвом» - все це не залишить байдужим навіть найвибагливішого читача.
- GenresUkraine
352 pages, Hardcover
Published October 8, 2018
2 people are currently reading
20 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 11 of 11 reviews
November 27, 2019
Практично всі анотації цієї книги починаються зі слова "захоплюючий". Саме з нього хотіла почати свій відгук і я, адже роман "Бурштин" Василя Тибеля побив мій особистий рекорд: я тричі (!) проїздила свою станцію метро, бо надміру захоплювалася сюжетними перипетіями цього твору. Біганина, стрілянина, викрадення, шантаж, скарби, секс, зрада, велике й могутнє чаклунство та ниці людці — це далеко не весь список того, що очікує на читача під палітуркою. Роман — чудовий екшн із елемнтами містики, від якого, як і від фільмів подібного жанру, неможливо відірватися. Однак він, як і фільми, забувається одразу ж після того, як екраном промайнуть титри, тобто перегорнеться остання сторінка...
Рівненщина, поліські заболочені ліси, багаті на бурштин, такий собі Клондайк українських масштабів і традиційне протистояння злодіїв різного штибу: простих, при посадах, хитрих і навіть чесних (такі теж бувають) — це головна тема роману. Як поліщучка, я спочатку кривилася від образів простих дядьків і хлопів, які нічого, крім лісу, в житті не бачили й не знають і чия хата здебільшого скраю. Бо хочеться ж бачити героїв, а не оте все, що я знаю! Але потім зрозуміла: відсутність великої пукавки, як у Рембо, і мотоцикл із коляскою замість бондівського астонмартіна геть не означають неможливість здійснити геройський вчинок. Нехай і не світ врятувати, як Брюс Вілліс, а хоча б свою доньку й піврідного села.
Головний герой роману саме такий. Він у міру чесний. Талановитий. Дбайливий. Щирий. Трошки пришелепкуватий (обов’язкова риса кожного героя, між іншим). Хитрий. Не здається, а шукає вихід із кожної халепи, в яку потрапялє (а халеп у книзі достатньо — сюжет вимагає). Саме тому він і заслужив на щастя (ви ж не сумнівалися в тому, що роман закінчиться геппіендом?). Щастя отримали й майже всі позитивні герої книги. Може, тому воно видалося ну дуже притягнутим за вуха, аж розчарувало геть-зовсім. З іншого боку, чого я хотіла від кіноекшену? Глибини й філософії? То це не той випадок))) Я хотіла розважитися й відпочити, як то кажуть, мізками. Й у мене це вийшло на всі сто!
п. с. Зізнаюся однак, що після цього роману схотілося чогось суттєвішого, як-от шматочка шинки після десерту))) За шинку правив "Сатурн" Яцека Денеля. Але це вже інша історія. А тістечками, як і легким чтивом, я теж інколи люблю посмакувати.
Рівненщина, поліські заболочені ліси, багаті на бурштин, такий собі Клондайк українських масштабів і традиційне протистояння злодіїв різного штибу: простих, при посадах, хитрих і навіть чесних (такі теж бувають) — це головна тема роману. Як поліщучка, я спочатку кривилася від образів простих дядьків і хлопів, які нічого, крім лісу, в житті не бачили й не знають і чия хата здебільшого скраю. Бо хочеться ж бачити героїв, а не оте все, що я знаю! Але потім зрозуміла: відсутність великої пукавки, як у Рембо, і мотоцикл із коляскою замість бондівського астонмартіна геть не означають неможливість здійснити геройський вчинок. Нехай і не світ врятувати, як Брюс Вілліс, а хоча б свою доньку й піврідного села.
Головний герой роману саме такий. Він у міру чесний. Талановитий. Дбайливий. Щирий. Трошки пришелепкуватий (обов’язкова риса кожного героя, між іншим). Хитрий. Не здається, а шукає вихід із кожної халепи, в яку потрапялє (а халеп у книзі достатньо — сюжет вимагає). Саме тому він і заслужив на щастя (ви ж не сумнівалися в тому, що роман закінчиться геппіендом?). Щастя отримали й майже всі позитивні герої книги. Може, тому воно видалося ну дуже притягнутим за вуха, аж розчарувало геть-зовсім. З іншого боку, чого я хотіла від кіноекшену? Глибини й філософії? То це не той випадок))) Я хотіла розважитися й відпочити, як то кажуть, мізками. Й у мене це вийшло на всі сто!
п. с. Зізнаюся однак, що після цього роману схотілося чогось суттєвішого, як-от шматочка шинки після десерту))) За шинку правив "Сатурн" Яцека Денеля. Але це вже інша історія. А тістечками, як і легким чтивом, я теж інколи люблю посмакувати.
May 19, 2020
Треш :) Але якщо готуватись до того, що будеш читати треш, дуже навіть таки веселий і непоганий))
От не складаються у мене стосунки з сучукрлітом...
От не складаються у мене стосунки з сучукрлітом...
April 3, 2023
розчарована. книжка нагадує салат з усього, що завалялося в холодильнику: і міфологія, і сучасне, й історія. чи допомогло це краще для розкриття чогось — ні. хіба сильніше заплутало.
окрема тема — зображення жінок і їх стосунки з чоловіками. таке враження, що автор намагався в сучасному відтворити образи 17 століття. відірвано від реального життя, більше скидається на бажання автора, щоб так було.
читається на початку складно, бо багато недоречних метафор і описів.
окрема тема — зображення жінок і їх стосунки з чоловіками. таке враження, що автор намагався в сучасному відтворити образи 17 століття. відірвано від реального життя, більше скидається на бажання автора, щоб так було.
читається на початку складно, бо багато недоречних метафор і описів.
January 31, 2025
На жаль, це просто ні. Можливо, почасти винуватий той факт, що я в цілому не дуже люблю так зване пригодницьке, коли сюжет складається фактично в печворк-стайл: з купи окремих подій, де всього і багато - нелегального бурштиновидобування, ментів різного ступеню забрудненості, блатних розбірок, місцевих революцій, кохання, не кохання, кіднепінгу, погонь, перестрілок, історичних флешбеків, містичних вставок, фольклору, волхвів, перевертнів, людських пороків - і все це мельтешить, хаотично та надмірно, зшито абияк, щоб всього було багато.
Водночас все це поєднується із сюжетними дірками, доволі-таки жалюгідним зображенням персонажок, недолугими любовними лініями та злісними недоліками редактури, як, за ідеєю, мала це все якщо не прибрати зовсім, то принаймні хоч якось обтісати.
Власне, можливо, то моя проблема, що я не отримала того, на що очікувала. Втім, просто буднів нелегальних копачів бурштину мені б вистачило з головою, цей роман був би унікальним. Але є вже як є.
Водночас все це поєднується із сюжетними дірками, доволі-таки жалюгідним зображенням персонажок, недолугими любовними лініями та злісними недоліками редактури, як, за ідеєю, мала це все якщо не прибрати зовсім, то принаймні хоч якось обтісати.
Власне, можливо, то моя проблема, що я не отримала того, на що очікувала. Втім, просто буднів нелегальних копачів бурштину мені б вистачило з головою, цей роман був би унікальним. Але є вже як є.
May 7, 2025
Якщо коротко: бурштин, магія, корупція, хаос… і ще трохи бурштину.
Василь Тибель у «Бурштині» взявся за непросте завдання: поєднати кримінальний світ нелегального видобутку бурштину, будні після Майдану, люстрацію, корупцію, і ще додати потужний шар містики: віщуни, прокляття, вовкулаки…
Занадто? Так воно і є.
Головна особливість книжки якраз у цій грі на межі між реалістичним трилером і міфологічним фентезі. Причому цей баланс часом настільки хиткий, що важко сказати, де закінчується одна площина й починається інша.
Сюжет розгортається в добре знайомих українських реаліях:
маленьке селище, поділені ділянки лісу, нелегальні бурштинокопачі, військові та місцева влада, які то допомагають, то підставляють. Головний герой разом із поплічниками, один із таких копачів, стають жертвами зради (мораль проста: не варто горлати на все кафе про свої «ділові» схеми).
Після облави головний герой, Сашко, опиняється між життям і смертю, врятований старим віщуном. І тут у гру вступає вже містика: оживають старі міфи, прадавні сили діють у повну силу, а Сашко маневрує між кримінальними інтригами й магічними пастками, не завжди вдало, зате ефектно.
Далі сюжет розкручується на повну: шантаж, викрадення, підстави, любовні драми, зради, кіношні бої з кіньми й возами.
Паралельно розгортається історія молодості віщуна: кохання, демони, вовкулаки, передача сили онучці…
Відчуття таке, що автор навмисне не ставив собі жодних обмежень і дав волю фантазії на максимум.
Василь Тибель явно захоплюється деталізацією, особливо в описах природи. Вони інколи настільки барвисті й насичені порівняннями, що змушують зробити паузу й підвиснути (я вже згадувала той знаменитий «фалос-шланг» в озері).
Персонажі досить поверхневі й зрозумілі без особливих нюансів: є хороші, є погані, підлі, благородні, тупі й нейтральні. Глибину тут шукати марно.
Тепер трохи про автора.
Василь Тибель це -
письменник із Рівненщини, який кілька років активно працює в жанрі гостросюжетної прози з яскравим локальним колоритом.
«Бурштин» , одна з його найвідоміших книжок, що отримала як захоплені відгуки за яскравість і динаміку сюжету (з цим важко не погодитися), так і критику за певну хаотичність і простоту характерів (і тут теж згодна на всі сто).
Не можу не згадати екологічний контекст. Полісся, де розгортаються події книги, насправді серйозно постраждало від нелегального видобутку бурштину.
Величезні ділянки лісу знищено, верхній шар ґрунту вирвано, водойми забруднені, а це вже давно не вигадка, а сувора реальність. Бурштинова лихоманка перетворилася на справжнє екологічне лихо, наслідки якого місцеві мешканці відчувають і досі. На сьогодні ця тема залишається болючою, хоча держава поступово намагається навести лад, зі змінним успіхом (зізнаюся, глибоко тему не копала, а онлайн-інформація дуже суперечлива).
Що в підсумку?
Це не книжка, яку хочеться розбирати до найдрібніших деталей чи цитувати на кожному кроці. Але вона має свою енергію й певний шарм. І, безумовно, кінематографічний потенціал, - сюжет місцями виглядає як сценарій серіалу : багато екшену, драми й несподіваних поворотів, хоча без особливої глибини.
Загалом: непогано, хоча й сумбурно.
September 13, 2024
Василь Тибель "Бурштин"
Василь Тибель новий для мене автор. Його книга «Бурштин» виявилась неймовірно цікавою й приємно здивувала.
Сюжет книги поєднав у собі нашу сучасність й містику. Автор вміло переплітає поліські легенди давнини з сюжетом про копачів бурштину. Сподобалось, як письменник розкриває свій задум, розповідаючи читачу свою історію не тільки про наш час, а ще й про минуле, з якого ростуть всі корені проблем сьогодення.
Головні та другорядні персонажі вийшли живими, різноплановими. В мене було таке відчуття, що я особисто знайомий з деякими героями книги т�� деяких зустрічав у своєму житті. Люди в книзі прописані майстерно. В кожному персонажі є світлий бік, є темний бік, як і в кожній людині. Тому характери героїв вийшли складними.
Як на мене, то сюжет книги чимось нагадує «золоту лихоманку» дикого заходу. Такі ж самі пристрасті : жадоба наживи, гроші, стрільба, зрада, жадібність.
В книзі дві основних сюжетних лінії. Незаконний видобуток бурштину й містична частина про боротьбу з демоном чи духом болота. Але ці лінії мають свої відгалуження. Всі сюжетні лінії добре пропрацьовані, можливо хтось знайде якісь нестикування, але для всього сюжету це погоди не робить.
Але якби не містична частина книги, вона б була звичайним бойовиком чи детективом. Магія сюжету додає книзі цікавості, загадковості. Магія згладжує всю бурштинову історію, додає колориту, барв.
Мені здається, що саме в містичній частині захований дух задуму про походження жадібності людей. Сюжет насичений драматизмом, але знайшлося місце й романтиці.
Для мене, бурштин сам по собі овіяний якоюсь таємницею, що тягнеться з глибокої давнини. Його властивості, краса тощо. Письменник ще більш додав загадковості своєю легендою.
Ще впало в око, нагромадження проблем героїв книги. Можливо автор десь таке бачив, але на мою думку в житті стільки не буває. Тут вийшов невеличкий перебір. Можливо я помиляюсь, можливо в мене таке враження, тому що я багато років не живу в Україні й не знаю всіх реалій.
Роман вийшов динамічним, гарним кіноекшеном з містичним складником. Ця жорстока реальність занурює читача по самі вуха. Було неймовірно цікаво читати цю історію.
Можна ще багато писати про цю книгу, але ліпше взяти та прочитати, щоб мати свою особисту думку.
Дякую автору за цікаву пригоду.
Моя оцінка 10 з 10
А ви читали цю книгу? Яке враження залишилося у вас? Пишіть у коментарях.
**********************************************
Ставте вподобайку. Шукайте «Хроніки Книголюба» у соцмережах. Рекомендуйте своїм знайомим та друзям.
************************************************
Текст відгуку пройшов перевірку на плагіат. Унікальність тексту 98%.
Сам у себе «вкрав» словосполучення.
Якщо знайдено помилку в тексті – пишіть
**********************************************************
#враження_UA #читаю_книги_щодня #ПроКниги_Що_почитати #Хроніки_Книголюба #Василь_Тибель #відгукнакнигу #українські_письменники #сучасна_українська_проза #блог_про_книги #книжкове_суспільство #блог_українською #читаюукраїнськихавторів
*********************************************************
Василь Тибель новий для мене автор. Його книга «Бурштин» виявилась неймовірно цікавою й приємно здивувала.
Сюжет книги поєднав у собі нашу сучасність й містику. Автор вміло переплітає поліські легенди давнини з сюжетом про копачів бурштину. Сподобалось, як письменник розкриває свій задум, розповідаючи читачу свою історію не тільки про наш час, а ще й про минуле, з якого ростуть всі корені проблем сьогодення.
Головні та другорядні персонажі вийшли живими, різноплановими. В мене було таке відчуття, що я особисто знайомий з деякими героями книги т�� деяких зустрічав у своєму житті. Люди в книзі прописані майстерно. В кожному персонажі є світлий бік, є темний бік, як і в кожній людині. Тому характери героїв вийшли складними.
Як на мене, то сюжет книги чимось нагадує «золоту лихоманку» дикого заходу. Такі ж самі пристрасті : жадоба наживи, гроші, стрільба, зрада, жадібність.
В книзі дві основних сюжетних лінії. Незаконний видобуток бурштину й містична частина про боротьбу з демоном чи духом болота. Але ці лінії мають свої відгалуження. Всі сюжетні лінії добре пропрацьовані, можливо хтось знайде якісь нестикування, але для всього сюжету це погоди не робить.
Але якби не містична частина книги, вона б була звичайним бойовиком чи детективом. Магія сюжету додає книзі цікавості, загадковості. Магія згладжує всю бурштинову історію, додає колориту, барв.
Мені здається, що саме в містичній частині захований дух задуму про походження жадібності людей. Сюжет насичений драматизмом, але знайшлося місце й романтиці.
Для мене, бурштин сам по собі овіяний якоюсь таємницею, що тягнеться з глибокої давнини. Його властивості, краса тощо. Письменник ще більш додав загадковості своєю легендою.
Ще впало в око, нагромадження проблем героїв книги. Можливо автор десь таке бачив, але на мою думку в житті стільки не буває. Тут вийшов невеличкий перебір. Можливо я помиляюсь, можливо в мене таке враження, тому що я багато років не живу в Україні й не знаю всіх реалій.
Роман вийшов динамічним, гарним кіноекшеном з містичним складником. Ця жорстока реальність занурює читача по самі вуха. Було неймовірно цікаво читати цю історію.
Можна ще багато писати про цю книгу, але ліпше взяти та прочитати, щоб мати свою особисту думку.
Дякую автору за цікаву пригоду.
Моя оцінка 10 з 10
А ви читали цю книгу? Яке враження залишилося у вас? Пишіть у коментарях.
**********************************************
Ставте вподобайку. Шукайте «Хроніки Книголюба» у соцмережах. Рекомендуйте своїм знайомим та друзям.
************************************************
Текст відгуку пройшов перевірку на плагіат. Унікальність тексту 98%.
Сам у себе «вкрав» словосполучення.
Якщо знайдено помилку в тексті – пишіть
**********************************************************
#враження_UA #читаю_книги_щодня #ПроКниги_Що_почитати #Хроніки_Книголюба #Василь_Тибель #відгукнакнигу #українські_письменники #сучасна_українська_проза #блог_про_книги #книжкове_суспільство #блог_українською #читаюукраїнськихавторів
*********************************************************
December 4, 2019
Новий роман Василя Тибеля "Бурштин" - це історія життя копачів бурштину з Полісся. І найбільше вражає після прочитання той факт, що Полісся - поряд з нами, але ми майже нічого не знаємо ні про цей регіон, ні про видобування бурштину, ні про настрої та конфлікти, які там панують.
"Бурштин" - дуже динамічний та насичений подіями роман. З перших сторінок, не даючи часу втягнутися в сюжет, автор кидає свого читача у вир подій, які змінюються одна за одною. Гортаючи сторінку за сторінкою, ти постійно перебуваєш у напрузі, а що ж буде далі? Навіть коли одна проблема вирішується, полегшення не приходить, бо постає ще більша проблема.
Також у романі майстерно переплітається кілька сюжетних ліній: життя та внутрішні конфлікти старателів "каландайки", корумпована поліція, яка покриває бурштиновий бізнес та має з нього прибуток, любовні перипетії між головними героями, та найголовніше - бурштиновий демон Полісся, та його історія.
Головні герої у романі, це не добрі та погані персонажі. Це складні характери, у яких переплітається і щось добре, і щось погане. Тут навіть позитивний персонаж робить погані вчинки, а ті, що на початку здаються злими - все таки знаходять у собі щось світле та роблять добро. Тому цим персонажам віриш, адже вони так схожі на справжніх людей.
Яскраво та гостро описана лінія протистояння між поліщуками та поліцією. Одразу розумієш, які настрої панують на півночі України, та яким серйозним та прибутковим є бурштиновий бізнес. І що в Україні, потенційно, може бути не одна "відділена республіка".
Ну і найяскравіша сюжетна лінія, це лінія демона Полісся. Автор досить оригінально підходить до проблеми бурштинової лихоманки, та пояснює людську жадобу не лише вродженими якостями людей, а й знаходить тут містичне підґрунтя. Демон, який тероризує ліси та волхви, які намагаються його приборкати - надприродні сили дуже гармонійно вписуються у сюжет та доповнюють його, створюючи особливий, кримінально-містичний світ диких лісів та людей, які намагаються вижити всіма можливими методами.
Особливої гостроти роману додають любовні сцени, що як гарна приправа, роблять книгу пікантною та реалістичною. Адже головними героями керують ті ж самі бажання та емоції, що й кожною людиною - бажання вижити, заробити грошей на краще життя (яке перетворюється силами демона у справжню жадобу) та кохання.
В результаті, у пана Василя вийшов чудовий гостросюжетний роман, який вміщує в собі багато пропрацьованих персонажів, кілька основних сюжетних гілок, які вміло переплітаються, містичний фон для подій, гострі, для сучасного українського суспільства, теми (корупція, бурштинова лихоманка, тощо), та пікантну приправу у формі легкої еротики.
Якщо ви скучили за гострими містично-детективними історіями, або бажаєте дізнатися більше про бурштинову лихоманку (адже все це відбувається не так далеко від нас), тоді зупиніть свій вибір на "Бурштині". З цією книгою час пролетить цікаво та непомітно!
"Бурштин" - дуже динамічний та насичений подіями роман. З перших сторінок, не даючи часу втягнутися в сюжет, автор кидає свого читача у вир подій, які змінюються одна за одною. Гортаючи сторінку за сторінкою, ти постійно перебуваєш у напрузі, а що ж буде далі? Навіть коли одна проблема вирішується, полегшення не приходить, бо постає ще більша проблема.
Також у романі майстерно переплітається кілька сюжетних ліній: життя та внутрішні конфлікти старателів "каландайки", корумпована поліція, яка покриває бурштиновий бізнес та має з нього прибуток, любовні перипетії між головними героями, та найголовніше - бурштиновий демон Полісся, та його історія.
Головні герої у романі, це не добрі та погані персонажі. Це складні характери, у яких переплітається і щось добре, і щось погане. Тут навіть позитивний персонаж робить погані вчинки, а ті, що на початку здаються злими - все таки знаходять у собі щось світле та роблять добро. Тому цим персонажам віриш, адже вони так схожі на справжніх людей.
Яскраво та гостро описана лінія протистояння між поліщуками та поліцією. Одразу розумієш, які настрої панують на півночі України, та яким серйозним та прибутковим є бурштиновий бізнес. І що в Україні, потенційно, може бути не одна "відділена республіка".
Ну і найяскравіша сюжетна лінія, це лінія демона Полісся. Автор досить оригінально підходить до проблеми бурштинової лихоманки, та пояснює людську жадобу не лише вродженими якостями людей, а й знаходить тут містичне підґрунтя. Демон, який тероризує ліси та волхви, які намагаються його приборкати - надприродні сили дуже гармонійно вписуються у сюжет та доповнюють його, створюючи особливий, кримінально-містичний світ диких лісів та людей, які намагаються вижити всіма можливими методами.
Особливої гостроти роману додають любовні сцени, що як гарна приправа, роблять книгу пікантною та реалістичною. Адже головними героями керують ті ж самі бажання та емоції, що й кожною людиною - бажання вижити, заробити грошей на краще життя (яке перетворюється силами демона у справжню жадобу) та кохання.
В результаті, у пана Василя вийшов чудовий гостросюжетний роман, який вміщує в собі багато пропрацьованих персонажів, кілька основних сюжетних гілок, які вміло переплітаються, містичний фон для подій, гострі, для сучасного українського суспільства, теми (корупція, бурштинова лихоманка, тощо), та пікантну приправу у формі легкої еротики.
Якщо ви скучили за гострими містично-детективними історіями, або бажаєте дізнатися більше про бурштинову лихоманку (адже все це відбувається не так далеко від нас), тоді зупиніть свій вибір на "Бурштині". З цією книгою час пролетить цікаво та непомітно!
Read
April 28, 2020До прочитання бачив відгуки, що бурштинна лихоманка, як така, не в центрі книги, тому високих вимог не висував. Та далі почалося щось любовно-кримінальне 16+, нагадуючи не кращий телесеріал. Все стало зрозуміло коли я зустрівся з так званою Книгою Другою. Це порожня вставка для наданні книзі необхідного об'єму сторінок (+60 стор.). Все змістовне навантаження уміщується в абзац. А головне - її можна і варто прогортати, нічого не втративши (необов'язкова ретроспективна вставка). Проблематика незаконного видобутку - не ціль книги, художня якість - так собі, фентезі лінія - не центральна. Рейтинг не псуватиму, але книгу не раджу. Краще прочитати репортаж nationalgeographic на дану тематику.
October 24, 2021
Ця книга вважається чи не першою спробою в українській літературі розкрити проблему нелегального видобування бурштину на Поліссі. Наскільки я знаю, автор з Рівненщини, тобто тема йому справді близька. Реальна історія переплітається з містикою, це мені сподобалося. Сюжет динамічний, щоправда, як на мене, не надто добре прописані персонажі. А ще всі один з одним сплять, що дуже нагадувало американські книжки та фільми. Український менталітет трішки все ж не такий. Хоч згоден, ми наближаємося до американських звичок))) Загалом роман сподобався.
November 3, 2024
Коротко описала б цю книгу «мєнти в магічному темному лісі». Багато мєнтовської «романтікі», яка переплетена з містикою у місці, де добувають бурштин. Так трапилось, що на днях я переглядала фільм «Тіні забутих предків» і от наче ідея міту взята з того кіно. І кінь, і диск з монетами, і мольфар. Враховуючи, що кіно 2008 року, можливо автор надихався. Містична сторона мені була цікава.
Книга читалась не на одному диханні, але відносно жваво
Книга читалась не на одному диханні, але відносно жваво
September 21, 2023
Телеграм канал "Зачекай, дочитаю"
Чудова книга, якщо не читати її опис. За описом книга посягає на «…спроба поглянути на «бурштинову проблему» на Поліссі в людському, а не політичному вимірі.» Але я, як людина, яка не читає описів, побачив тільки коли дочитав.
Ця книга про цікаву пригоду, відсутність очікувань, інколи виникає бажання смерті беркутавцям та не розуміння до чого тут магія.
Книги написана більше як американський боєвик. Не дуже прописана мотивація героїв, головний ворог це “таємнича магія✨”, перемога завдяки тому, що завжди було поруч, та, власне, хєппіенд. Але все це дуже захоплюючи, що тобі навіть питання ставити не хочеться.
Чудова книга, щоб почитати її перед сном, замість серіалу.
Чудова книга, якщо не читати її опис. За описом книга посягає на «…спроба поглянути на «бурштинову проблему» на Поліссі в людському, а не політичному вимірі.» Але я, як людина, яка не читає описів, побачив тільки коли дочитав.
Ця книга про цікаву пригоду, відсутність очікувань, інколи виникає бажання смерті беркутавцям та не розуміння до чого тут магія.
Книги написана більше як американський боєвик. Не дуже прописана мотивація героїв, головний ворог це “таємнича магія✨”, перемога завдяки тому, що завжди було поруч, та, власне, хєппіенд. Але все це дуже захоплюючи, що тобі навіть питання ставити не хочеться.
Чудова книга, щоб почитати її перед сном, замість серіалу.
Displaying 1 - 11 of 11 reviews