До збірки ввійшли два твори українського письменника і перекладача Бориса Дмитровича Антоненко-Давидовича – повість «Смерть» та збірка оповідань «Сибірські новели». Центральний персонаж повісті «Смерть» - український інтелігент Кость Горобенко. Колишній прибічник Петлюри, він був членом різних українських організацій. Але потім зрікся свого коріння і вступив до лав більшовицької партії. Та і серед більшовиків Горобенко почуває себе чужим... «Сибірські новели» - це низка неповторних людських доль і характерів, яким з того чи іншого боку довелося пройти через криваву машину ГУЛАГу. Ці характери і долі – більш ніж реалістичні, тому що вони – свідчення письменника, який дивом вижив у страшному пеклі…
Borys Antonenko-Davydovych (Ukrainian: Борис Антоненко-Давидович), born Borys Davydov (Ukrainian: Борис Давидов) was a Ukrainian writer, translator and linguist. During the Great Purge he was sentenced to the death penalty, which was later replaced with ten years jail in GULAG. Antonenko-Davydovych wrote a number of prose books; he had been translating from German and Russian. One of the most famous of his works is "How do we speak" (Як ми говоримо) in which typical mistakes of Ukrainian speakers made under the influence of Russian language are considered.
Борис Антоненко-Давидович - майже єдиний письменник, що нікого не здав на допитах. Не визнав себе винним у сфабрикованій справі та пройшов пекло ГУЛАГу. Колеги про нього кажуть: «Свята Людина»!
Хороша повість "Смерть". Про чувака, який був проукраїнським до революції, а потім переметнувся у більшовики. Він і досі згадує старі часи і порівнює минуле з теперішнім, намагаючись знайти хороше в обох таборах. До самого кінця невідомо, що в ньому переможе.
Оповідання гумористично-іронічного характеру, анекдоти у первинному значенні цього слова, про не зовсім смішні речі: ув*язнення, табори, громадянську війну.