Лише один раз на рік, перед святом Купала, відкривається дорога до забутого світу Нав. У тому світі мешкають нявки та чаклунки, міфічні істоти з цапиними ногами, перелесники та богині. Ту дорогу може показати Полудениця, назавжди залишаючи вас в потойбічному світі… Хіба лише ви ризикнете розгадати таємницю купальської ночі. Сестри Леся та Ксеня приїхали в Карпати на відпочинок разом, хоча кожна з них радо б позбулася компанії іншої. Легко ворогувати у великому місті, але що робити на гірських манівцях, де на кожному кроці чатують магічні створіння і неможливо зрозуміти, хто свій, а хто чужий? Від редакції. Чи ризикнете ви розгадати таємницю купальської ночі? Сестри Леся та Ксеня приїхали до Карпат разом, проте обидві не у захваті від сумісної мандрівки. Ворогувати легко, але що робити у горах перед святом Купала, де на кожному кроці чатують магічні створіння і неможливо зрозуміти, хто свій, а хто чужий? Наталія Довгопол та її «Карпатська казка, або За десять днів до Купала» відкриють дорогу до забутого світу Нав.
Складаю букви в слова. Живу в Афінах, пишу українською. Авторка книг "Шпигунки з притулку "Артеміда", "Мандрівний цирк сріблястої пані", "Прокляте небо" та інших.
Роман "Шпигунки з притулку "Артеміда" відзначений сріблом на конкурсі "Коронація слова", увійшов у фінал BookPitch від Одеського кінофестивалю. Як найкраща підліткова книга року, опинився також у фіналі премій "Навиворіт" та "Барабука", а в премії "Еспресо. Вибір читачів" (підліткова номінація) посів перше місце".
"Мандрівний цирк сріблястої пані" отримав премію ім.Гоголя, нагороду "Найкраще підліткове фентезі року" від BaraBooka, відзнаку від "Еспресо. Вибір читачів".
Мила підліткова повість у жанрі фентезі. ⠀ Сестри Ксеня та Леся приїжджають у Карпати на відпочинок. Посварившись дівчата забігають у гущавину лісу й опиняються у Наві. Тут розпочинаються їхні пригоди з нявками, лісовиками, перелесниками, літавицями, чугайстрами, хранителями світів, мольфарами. Їм потрібно врятуватися від безжальної Мари та знайти замок Лади, щоб повернутися додому. Дівчатам доведеться боротися зі своїми страхами, навчитися відрізняти добро від зла, а головне - зрозуміти, що вони одна для одної найрідніші люди, пробачити усі образи та пустити у свої серця любов. ⠀ Книга невеличка за розміром, читається за декілька годин і залишає найприємніші враження. ⠀ Дякую авторці, що у своїй творчості звертається до вірувань наших пращурів, популяризує українську міфологію та закохує у неї дорослих і дітей!
Це підліткова, літня, фентезійна, міфічна історія сподобалася дуже. Дві сестри, що не дружать між собою, потрапляють в Карпатах в міфічний світ, що існує паралельно, поряд з нашим. Тут так багато міфів, легенд. І ось не добрі сили хочуть у Купальську ніч принести в жертву дівчат, аби потрапити в наш світ. Пригоди тривають 10 днів, вони мандрують до Лади - доброї богині вже втрьох - до них приєднується ще дівчинка Марічка з міфічного світу. Написано просто, цікаво, розкриваються переживання сестер Ксені і Лесі, врешті вони починають цінувати сестринство. Раджу не тільки підліткам, мені теж дуже сподобалося, читатиму й інші твори авторки. Легка історія для відпочинку
Дуже цікава оповідь, у тонусі тримала увесь час. І нехай мене дратували деякі рішенні Ксені (та шо там, майже всі), але я ж таки і не цільова авдиторія книги, тож... так і треба))
Окрему додаткову насолоду отримую тоді, коли, читаючи книги українських авторів, розумію, що вони мені подобаються... часом дуже... часом до зірочок з очей... і від того так хороше)
Дві сестри, Леся та Оксана, які живуть не дуже у злагоді, на літньому відпочинку у Карпатах випадково губляться у лісі та, пішовши за Полудницею, потрапляють з Яві, нашого світу, до Наві - потойбічного світу міфічних істот, а також людей, які не знають, що живуть на магічному боці.
Починалась книга класно — давня легенда, містика, фольклор та квест, який сестрам треба пройти, щоб повернутися до себе. Але з середини почалось занадто багато фольклору і метушні, і тут мені стало нудно, тому що події просто заради подій зовсім не оживляють книгу, а навпаки, нищать.
Купа персонажів змальовані просто, щоб були — от для чого вампір? Щоб Ксеня перекинулася із ним парою слів, які нічого не додають сюжету? Навіть більш-менш виписані другорядні персонажі дуже недопрацьовані: яка мотивація у Войтека, крім того, що він просто підлий? А у Марічки? Типу вона шукає пригод завдяки циганській крові? Та ну.
Окремо вкурвила фраза Іванка, мовляв, що ви, дівчатка, не знаєте, що у Наві немає ніякої Польщі. Ну звісно, сестри ж мали за три дні вивчити всю географію, економіку та уклад Наві, вони ж тільки про це й думали, опинившись у невідомому краї далеко від дому з примарною надією повернутися.
Можливо, якби легендам та міфічним істотам у книзі додати глибини голосом автора, або навпаки, скоротити зайве, була б відмінна книга, а так маємо що маємо. Хоча багатьом подобається, судячи з відгуків.