Жанр: наукова фантастика Техніка виконання: кольорові олівці
Збірка трьох графічних новел: «Сон», «Світ 912» і «Саркофаг». Комікси не пов’язані між собою сюжетом, їх об’єднує науково-фантастична тематика. Перший комікс - антиутопія про маніпуляцію людською свідомістю, другий - про дослідницьку експедицію на невідому планету, третій - про аномальну зону.
Від автора, с. 3 Андрій Данкович. Сон, с. 5—22 Андрій Данкович. Світ 912, с. 23—36 Андрій Данкович. Саркофаг, с. 37—66 Слова подяки, с. 67
Lives in Ukraine. Was born in Lolyn village, Ivano-Frankivskyi region. Has been working in Lviv in recent years.
Studied at Dolyna art scholl (2002-2004) and then studied book graphic, animation and illustration at Ukrainian Academy of Printing (2004-2009).
Started drawing comics when he was 8. It used to be different stories: from the action to sci-fi. But eventually sci-fi and space topics became his favorite ones. Then tried himself in horror and dark fantasy.
Is inspired by a variety of life situations, personal experiences and observations. Values originality and strives for it in creativity and work.
Creates comics in the genres of science fiction and horror and publishes them. Since 2015, has participated with his comic books in thematic festivals such as Kyiv Comic Con, Book Arsenal and Publishers Forum. In July 2017 and 2018, took part in the world’s largest festival of popular culture Comic Con International in San Diego, USA. This was the first time Ukrainian comics were presented at this event.
Вже давненько спостерігаю за творчістю Данковича через соціальні мережі. Слідкую за виходом новинок та презентаціями, хоча до цього моменту жоден із його коміксів так і не потрапив мені у руки. Коли я бачу що в Україні виходять якісні не шаблонні комікси то завжди радію. І мова зараз не йде про західні Марвел та DC. Я більше про аматорські роботи вітчизняних авторів, які до речі по контенту та змісту нічим не програють іноземних конкурентам. Ні, не то щоб я зараз читав та колекціонував комікси, той потяг пішов. Але я з певною долею ностальгії згадую ті ж рідкісні у продажу видання коміксів «Муха» (хто зростав в 90ті мене зрозуміє), де автори не лінувалися малювати страшні історії про зомбі, чорнобиль чи космічні пригоди. І ось зараз коли мої діти зростають, хотілося б щоб у них була певна альтернатива, великий вибір серед якісних дитячих книжок та коміксів.
Отже про сам «Саркофаг». Саме цю збірку я облюбовав вже давненько, але вперто вирішив отримати саме англійськомовне видання, якого навіть і у самого автора зараз не має. Так вже сталося, сини мої мультилінгви, тому при можливості намагаюся купувати літературу саме англійською. Та ось нещодавно якось ми поспілкувалися з Андрієм через фейсбук, і по завершенню розмови вирішили піти на бартер: я йому роман «Коріння Всесвіту», він мені українське видання «Саркофагу».
Комікс я отримав і відразу поїхав на СТО міняти мастило в машині. І поки робітники займалися моїм залізним конем, я сидів біля них у кріслі та читав цей велетенський комікс с дитячим захопленням на обличчі. Робітники СТО якось скоса поглядали на дивакуватого дядьку з кольоровою книжкою в руках, але то вже їх проблеми :)
Зміст: дуже якісне видання, тверда палітурка, глянцевий папір. Автограф автора це тема для окремого поста: ціла додаткова унікальна ілюстрація маркером. В збірці 3 історії в стилі космоопери чи класичного Сайфай. Малюнки виконані олівцями, що додає читанню такого теплого лампового відчуття. Саме через нестандартну стилістику я і хотів цю збірку, хоча для когось можливо інші роботи Данковича здадуться більш якісними, взяти той же «МОР». Але «Саркофаг» це саме ручна робота, ніякої комп’ютерної графіки, все в живу на папері. Самі історії прості та цікаві, як цікаві книжки Азімова та Хайланда. Цю збірку з тим же самим успіхом могли видати і в 80х, тому що вона як і книги Азімова - поза часом. Все що можу сказати – шкода що на даний момент подібних коміксів в жанрі Наукової Фантастики майже немає. Збірку «Саркофаг» всім раджу, навіть якщо ви не фанат коміксів. Між іншим, я таки її дочитав на СТО. Можливо візьму за традицію, кожного разу приїжджаючи міняти мастило, буду брати з собою якийсь новий український комікс. Чому б і ні?