Крук

by Павло Дерев'янко

Пол Крук, син заможнього фабриканта, повертається додому після 15 років навчання у столиці. Його зустрічає приголомшлива новина: за дивних обставин батько зник безвісті. Пол отримує у спадок фамільну фабрику і титул одного з перших багатіїв міста.

Захищене від світу стародавньою кріпосною Стіною, місто живе, повите загадками: механізми тут працюють за городян, аристократи приховують обличчя масками, можновладці сидять у лабіринтах похмурого Муніципалітету, а у самому серці міста попри всі канони ростуть до самого неба чудернацькі сходи.

Чому зник батько? Що втаємничують вулиці рідного міста? Які випробування спіткають на життєвому шляху? Відповіді чекають попереду…

448 pages, Hardcover

Published January 1, 2013

About the author

Ukrainian writer Pavlo Derevianko currently serves in the Special Forces Brigade Azov.

Reviews

[Kate Squirrel · Rating 4 out of 5]

Із сучасною українською літературою читання — це завжди рулетка, ніколи не знаєш, пощастить тобі чи навпаки. Українське сучасне фентезі — тим паче, звірятко непевне і таємниче, воно ніби є, але мало хто з ним зустрічався і тим паче може сказати щось конкретне і схвальне. "Крука" Павла Дерев'янка мені порадили досить давно, вже навіть не пригадую, з якого приводу, і ось нарешті його час настав. Як результат — хороше фентезі, не без вад, але цікаве.

Головний герой — Пол Крук, котрому на початку книги заледве виповнилося 20, і ось він повертається до рідного міста зі столиці, де прожив майже все життя, бо його батько зник. Із батьком у нього дивні і відчужені стосунки, тож Пол не надто сумує, а от місто його зацікавлює. Тут дивна суміш стімпанку і класичної доби, повно роботів і аристократів, дивних винаходів і, здається, магії. А ще посеред всього цього стоять таємничі Сходи-в-Небо, котрі ведуть невідомо куди.

Сюжет довгий і трохи заплутаний. Тут і заколоти з революціями, і містика та могутні боги, і інші виміри, і матриця, і копання в собі, і ще багато-багато всього. Герої розвиваються і змінюються, книга велика, а вони не залишаються картонними, і це тішить. Розповідь дещо затягнута, як на мене, місцями її можна було б вкоротити, хороший редактор з цим легко впорався би. Часом відчуваються нюанси з класики, як от Пол часто дуже схожий на Роланда з Гілеада))

І поміж того всього, тут звучать, ненав'язливо так, запитання, хто ми і що ми, чи керуємо ми власним життям, що для нас діти і відповідальність, що таке любов і провина, і навіть — а як часто ми забуваємо, що з-поміж А і Б можна вибрати В, котрого немає в задачі, але ніхто ж не забороняв? Вихід часто під носом і настільки очевидний, що перестаєш його помічати.

Загалом, якщо вам хочеться українського фентезі, стімпанку, пригод і все це трохи з філософією — спробуйте. Книга цікава і самобутня.

[M.Ars · Rating 4 out of 5]

Це перший твір Павла Деревянка й мені дуже хотілося його прочитати після трилогії Літопису Сірого ордену (вона сподобалася). Не можу сказати, що автор розчарував. Спершу думала, що книга - це рафіновий літопис людського горя й тих страждань, які людина здатна винести. Щось у стилі біблійного Йова, бо кожен розділ завершувався гірше попереднього... Однак після прочитання останньої глави враження змінилося, це книга про пошуки і отримання фінального знання, життєвий катарсис, який вище за звичні потреби. Щось схоже сталося і у фіналі "Пісні дібров". Книгу, напевно, варто прочитати. Перипетії сюжету - жорстокі, але точно непередбачувані.

[Eugene Krashtan · Rating 5 out of 5]

Той самий випадок, коли книга вже закінчилася, а ти ще бажаєш продовження.