What do you think?
Rate this book
Small Run Books #01
Художники й куратори — конкуренти, співавтори чи колеги?
«Художники й куратори — конкуренти, співавтори чи колеги?» — перша книга з серії Small Run Books, присвячена питанням сучасної кураторської практики та її теоретичного осмислення.
У виданні зібрано три тексти Доротеї Ріхтер — дослідниці кураторства, професорки Університету Редінга (Великобританія) та керівниці аспірантської програми в Цюрихському університеті мистецтв (ZHdK).
Нині за редакцією Доротеї вийшло 33 числа незалежного міжнародного журналу ONCURATING, який вона заснувала в електронному та друкованому форматах. Також дослідниця разом із молодими кураторами втілила програму Curate Your Context, відзняла стрічку Flux Us Now! Fluxus explored with a camera та зібрала архів із понад п’ятдесяти відеоінтерв’ю з сучасними кураторами, серед яких Петер Вебель, Ганс-Ульріх Обріст, Стелла Роліг та інші.
У виданні зібрано три тексти Доротеї Ріхтер — дослідниці кураторства, професорки Університету Редінга (Великобританія) та керівниці аспірантської програми в Цюрихському університеті мистецтв (ZHdK).
Нині за редакцією Доротеї вийшло 33 числа незалежного міжнародного журналу ONCURATING, який вона заснувала в електронному та друкованому форматах. Також дослідниця разом із молодими кураторами втілила програму Curate Your Context, відзняла стрічку Flux Us Now! Fluxus explored with a camera та зібрала архів із понад п’ятдесяти відеоінтерв’ю з сучасними кураторами, серед яких Петер Вебель, Ганс-Ульріх Обріст, Стелла Роліг та інші.
104 pages, Paperback
First published January 1, 2018
20 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 2 of 2 reviews
Read
May 18, 2018Теж жила-була й переклала (навпіл із Тетяною Родіоновою).
Спойлер, щоб зацікавити: там є цікавенна стаття, що розглядає історію виставкового простору через віки, і вона здорово деавтоматизує сприйняття. Ми (себто я) настільки звикли до самого факту існування публічних музеїв, а також до того, як у середньому виглядає експозиція (картини на світлих стінах, бажано в один ряд, бажано на рівні погляду), що ці інституції і формат починають видаватися "невидимками", абсолютно нейтральними й без самостійного семантичного навантаження. Але це не так! Кристалізація саме такого формату була симптомом великих тектонічних зсувів у суспільстві - і цей формат можна по-різному обігрувати. Коротше, є що читати, є над чим думати.
Спойлер, щоб зацікавити: там є цікавенна стаття, що розглядає історію виставкового простору через віки, і вона здорово деавтоматизує сприйняття. Ми (себто я) настільки звикли до самого факту існування публічних музеїв, а також до того, як у середньому виглядає експозиція (картини на світлих стінах, бажано в один ряд, бажано на рівні погляду), що ці інституції і формат починають видаватися "невидимками", абсолютно нейтральними й без самостійного семантичного навантаження. Але це не так! Кристалізація саме такого формату була симптомом великих тектонічних зсувів у суспільстві - і цей формат можна по-різному обігрувати. Коротше, є що читати, є над чим думати.
October 11, 2020
Досить цікава збірка есеїв про просування мистецтва художниками, що брали на себе функції кураторів ще до появи такого явища, та кураторів, що виконували роль мета-художників.
Насправді текст пестрить академічною лексикою (як на мене), через що його дещо важко читати та не втрачати зацікавленність у темі. Проте тут є букет цікавих думок. Хоча б про те як з'явилась традиція використовувати виставки, галереї та музеї у просуванні мистецтва. І цікаво було показано усі злети та падіння цієї традиції.
Ну і цікаво було прочитати про досить кумедні перфоманси художників та кураторів минулого та навіть сучасності. Воістину, творчі люди вміють прожити життя цікаво та не без гумору.
Насправді текст пестрить академічною лексикою (як на мене), через що його дещо важко читати та не втрачати зацікавленність у темі. Проте тут є букет цікавих думок. Хоча б про те як з'явилась традиція використовувати виставки, галереї та музеї у просуванні мистецтва. І цікаво було показано усі злети та падіння цієї традиції.
Ну і цікаво було прочитати про досить кумедні перфоманси художників та кураторів минулого та навіть сучасності. Воістину, творчі люди вміють прожити життя цікаво та не без гумору.
Displaying 1 - 2 of 2 reviews