La Balade des perdus

by Thomas Sandoz

Un minibus, quatre éclopés en vadrouille, une route de montagne... Une épopée rocambolesque et échevelée.

Un beau jour de juin, sur les routes des Alpes, un minibus roule à vive allure. A son bord, quatre jeunes et leur éducatrice, Julia. Elle est bougonne et presque aussi maladroite que ses protégés. Eux, ce sont des ados que l’on désigne sous la redoutable étiquette de « handicapés ». Il y a Pauline, frêle et constamment malade, Bierrot, lunaire et lubrique, Goon, aussi costaud qu'irascible et fan d'André Rieu. Il y a Luc, enfin, qui cache mal sa panique.
Quelques mois plus tôt, Luc s’est pris au jeu des forums psychologiques en ligne sous la fausse identité de Docteur GoodLuck. Sans le savoir, il a prodigué ses conseils à un ministre et inspiré une réforme controversée, au point que les médias se sont juré de démasquer ce dangereux gourou virtuel ! Terrifié, il veut absolument détruire les preuves de son imposture.
Mais le voyage qui doit ramener la petite bande vers son institution se transforme en équipée rocambolesque. Nos zigotos pathétiques et drôles, attachants et exaspérants, vont faire face à d’innombrables incidents de parcours et à des rencontres pas toujours bienveillantes, avant de rejoindre leur destination…

Une intrigue cocasse et poétique tout autant que dérangeante. Car derrière la dinguerie et le burlesque, Thomas Sandoz nous offre une satire mordante de l’obsession contemporaine pour la performance.

208 pages, Paperback

Published March 11, 2018

Reviews

[Nataliya Demchenko · Rating 4 out of 5]

Томас Сандоз
«Прогулянка пропащих»
Бувають дивні і цікаві книги, бувають дивні і нецікаві, а бувають просто дивні. Прогулянка пропащих просто дивна. Основний сюжет книги полягає в тому, що група особливих дітей разом з їх вихователькою або ж це супроводжуюча, поверталися зі святкування і через низку подій вони втратили авто, опинилися далеко в горах, в маленьких містечках, де їм м’яко говорячи були не раді. Паралельно до цієї історії, в країні розгорівся скандал, оскільки виявилося, що міністр дослухався порад невідомого психолога з інтернету.
Розповідь ведеться від імені Люка, таким чином він поступово розповідає про основних персонажів та як вони опинились в інтернаті. Саме він описує те, як всі шарахаються від групки не таких, розповідає про скандал і дуже сильно хоче потрапити в інтернат якнайшвидше.
Книга невелика, але читати її доволі складно і то не через доволі чутливу тему – незвичайні люди серед умовно звичайних. Сама розповідь доволі нелінійна, схожа на те, як думки людини скачуть туди сюди, але на папері. До того ж, підозрюю, що є якась проблема в перекладі, бо іноді фрази відчувались кострубатими.
З іншої сторони, кидати цю книгу мені чомусь не хотілось. Хоча екшену і не було, бо причину чому Люк так сильно хоче повернутись легко зрозуміти вже десь з середини книги. Проте, вона мені видалась дуже живою, наче я не читала, а дивилася фільм. Про такі фільми кажуть, що продивився на одному диханні, але так і не зрозумів, що і до чого, проте слід він залишив. Такою самою для мене виявилась ця книга, не цікава, не нудна, але в той же час настільки дивна, що хотілося читати.

***
Любов матері має бути тим напилком, який допоможе пиляти ті грати, що утруднюють життя підлітка

Ті півгодини, які він провів із моїми товаришами, певне, переконали його, що засудження перенатальної діагностики не є таким очевидним, як це намагається представити медицина.

Раптом я став свідком безглуздого змагання. Яке полягало в тому чия біда прозвучить найгучніше.

Я мав би все це зупинити. Але ж задоволення що тебе приймають за когось іншого а потім відчуття, що ти виконуєш значущу роль, іноді можуть бути дуже сильними.

[Ruda_sterlet Руда стерлядь · Rating 3 out of 5]

Ой, ой,ой… гротескно так, що місцями доходить аж до повного абсурду.

Історія починається з того, що четверо дітей з інвалідністю їдуть зі своєю вихователькою/наглядачкою до спеціалізованого закладу, де власне вони й живуть.

Розповідь ведеться від імені Люка. Я так і не зрозуміла, який у нього діагноз… щось схоже, на хворобу Літтла плюс ще якісь порушення ЦНС…інтелект у нього повністю збережений, тому він дуже уважно й точно спостерігає за людьми навколо.

І ось ця строката компанія потрапляє в аварію на гірських дорогах десь в Альпах і змушена самотужки діставатися до свого закладу.

Попри надлишок чорного гумору, автор дуже влучно показує ставлення суспільства до людей з інвалідністю хворе суспільство

Боже, це було настільки крінжово читати. Ці косі погляди, глузливі висловлювання, побої… Це їдка сатира на сучасний світ, схиблений на ідеях продуктивності та нескінченного шоу.

Через образи підлітків з інвалідністю, які не вписуються в жорсткі рамки «нормальності» та суспільне очікування, автор висміює прагнення системи ідеалізувати й стандартизувати все підряд.

Але все ж, як на мене, трохи перебір. За сатирою та чорним гумором головний посил часом губиться.

Особливо ж мені сподобалася вихователька Юля, яку мені не раз хотілося відправити підлікуватися в психіатричне відділення. Такс крінж…

Тож посил книги мені зрозумілий. Але все настільки гротескне й крінжове, що місцями в мене буквально смикалося око.

Телеграм канал- Руда стерлядь про книжки https://t.me/rudabook

[Halyna (Галина) · Rating 2 out of 5]

Спершу важко зорієнтуватися, що відбувається. Потім втягуєшся і розрізняєш героїв. Далі розумієш, про що та історія, і вже чекаєш якогось результату того пошуку, про який ідеться у творі й мовиться в анотації, але фінал якийсь змазаний і ніякий.

[Orisya · Rating 3 out of 5]

Ну таке, нуднувато. Були прикольні моменти, але над книгою періодично засинала.

[Victoria Unizhona · Rating 2 out of 5]

Це було нудно і не цікаво. Ще й фінал в нікуди.

Буквально декілька хороших сцен.

[Anitatali · Rating 2 out of 5]

Pas ouf
2,5/5

[Léa · Rating 2 out of 5]

Il n'est pas toujours facile de suivre ce récit décousu. Le but du narrateur n'est pas très clair dans la première partie du livre.