До побачення в пеклі

by Wojciech Pestka, Войцех Пестка, Андрій Павлишин (Translator)

Збірка есеїв відомого польського журналіста Войцеха Пестки оповідає читачам важливу і цікаву інформацію про екзистенцію мешканців Центрально-Східної Європи, котрі успадкували яскраву культурну і політичну традицію, укорінену ще у довоєнній добі, зазнавши водночас важких випробувань під час тоталітарних режимів. Блискуче написані тексти, що є зразком «фірмового» стилю польської школи репортажу, розповідають про актуальні та близькі українській громадській думці теми, а також показують долі представників різних національностей, творчі осягнення яких засновані на поєднанні різних культурних настанов. Книжка є цікавою ще й тому, що вона водночас виявляє і розвінчує цілу низку міфів, які виникли у межах різних дискурсів. Значна частина сюжетів книги розповідає про долі осіб, котрі жйли й живуть у містах сучасної України — Дрогобичі, Львові, Кременці, — що є додатковим аргументом на користь того, що ця книжка може бути затребувана на українському книжковому ринку.

192 pages, Paperback

First published January 1, 2009

Reviews

[Piotr · Rating 4 out of 5]

Te historie, to jedna ciekawsza od drugiej!
Fakt, że spisane niemal tak, jak autorowi opowiedziane: surowe, chropowate, rwane, wręcz chaotyczne. Ale wyjątkowe! Przez miejsca, czasy i wszystkich ich bohaterów - ostatnich, już zmarłych - świadków. Losy Polaków na Kresach znamy już całkiem dobrze. Ale jak rzadko opisuje się je razem z losami innych sąsiadów: Litwinów, Białorusinów czy Ukraińców. Żydów...
A w końcu wspólnie tak długo zamieszkiwali te nieszczęsne ziemie - „Bloodlands” - jak trafnie je nazwał Snyder.
Nie znamy historii naszych sąsiadów to i ich nie rozumiemy, pomijamy ją, ignorujemy, przez co przeinaczamy i fałszujemy własną.

[Kasia Kopycińska · Rating 3 out of 5]

Spisane kilka ludzkich historii, bez jakiegoś specjalnego komentarza, edycji czy weryfikacji faktów. Niektóre dość ciekawe, większość - niezbyt.