Москва (Вне серии)

by Дмитрий Александрович Пригов, Марк Липовецкий (Contributor), Бригитте Обермайр (Contributor)

«Москва» продолжает «неполное собрание сочинений» Дмитрия Александровича Пригова (1940—2007), начатое томом «Монады». В томе представлена наиболее полная подборка произведений Пригова, связанных с деконструкцией советских идеологических мифов. В него входят не только знаменитые циклы, объединенные образом Милицанера, но и «Исторические и героические песни», «Культурные песни», «Элегические песни», «Москва и москвичи», «Образ Рейгана в советской литературе», десять Азбук, «Совы» (советские тексты), пьеса «Я играю на гармошке», а также «Обращения к гражданам» — листовки, которые Пригов расклеивал на улицах Москвы в 1986—87 годах (и за которые он был арестован).

1290 pages, Kindle Edition

Published March 22, 2017

Reviews

[Олег Шинкаренко · Rating 5 out of 5]

Коли ми сміємося, читаючи Прігова, то що саме нас там смішить? Смішним - а сміх - це завжди мікро-вибух повітря в грудях, як реакція на сильний подразник, - є відчуття шоку від несподіванки. Несподіванка полягає в тому, що на досить умовній території пост-радянського простору, в яку, окрім Росії, може входити ще деяка невідома нам кількість держав з колишнього СРСР, негативні та руйнівні сторони людської психіки ніяк не обмежені законодавчо та культурно. Людина в Москві та у Вашингтоні є однаковою, вона однаково схильна до агресії, жадібності, шовінізму, та зневаги до розуму, але в західному світі за сотні років спроб та помилок вдалося сформувати, хоч і малоефективну, та досить регулярну систему протидії цьому. В Росії та пост-радянському просторі ж ця система діє вкрай нерегулярно, і замість того, аби це нарешті визнати та налагодити її, було вирішено зробити вигляд, ніби вона діє цілком нормально. Прігов це помічає у цілій серії певних провалів, збоїв системи, які намагається провокативно презентувати, немов досягнення та переваги. І от ця невідповідність реального стану та уявної моделі системи культурного обмеження нас і смішить.