Jump to ratings and reviews
Rate this book

Ганнуся #2

Ганнуся. У гості до лісовика

Rate this book
Ця повість є продовженням повісті «Ганнуся». Третій «А» подорослішав на рік, про те від того життя його не стало нуднішим. Ще б пак – хіба можна всидіти в наметі посеред лісу, коли невідомі злочинці попереджають, щоб ви поводилися тихо і нікуди не висовували свого цікавого носа? Хіба можна відмовитися від знайомства з русалкою Ган чи отримати подарунок від зайця? А ще – відчути вірне плече друга, переконати у своїй правоті невіруючого Хому Назаровича і, звісно, закохатися по самісінькі вуха у прекрасну однокласницю?

240 pages, Kindle Edition

Published June 11, 2015

5 people want to read

About the author

Володимир Григорович Рутківський народився 18 квітня 1937 року в селі Хрестителеве на Черкащині в родині вчителів. Його дитинство припало на воєнне лихоліття. Середню освіту здобував у Богодухівській, а згодом – Великобурімській середній школі Чорнобаївського району. Уже тоді Рутківський виявив здібності до історичного пошуку, котрі досі спонукають його не просто писати цікаві історичні тво­ри для дітей, а й відкривати до нього ще не описані, інколи навіть не досліджені періоди вітчизняної історії. Становленню його інтересу до українських старожитностей сприя­ло те, що члени шкільного гуртка, старостою якого свого часу був Володимир, відшукали в рідному селі залишки найдавнішого тоді поселення в Україні. Вищу освіту Рутківський здобував спо­чатку в Одеському інституті харчової холо­дильної промисловості, потім в Одеському політехнічному інституті. Проте зрозумів, що справжнє його покликання – література, тож згодом закінчив Вищі літературні курси в Москві. Друкується з 1959 року, творчий стаж письменника – понад півсто­ліття. Мешкає в Одесі, пише романи для дітей та юнацтва, серед яких – «Бухтик з тихого затону», «Гості на мітлі», «Канікули у Воронівці», «Сині Води», «Сторожова за­ става», «Двобій з тінню», «Потерчата», трилогія «Джури» (книга перша – «Джури козака Швайки», книга друга – «Джури характерники», книга третя – «Джури і підводний човен») та ін. Роман «Джурихарактерники» став переможцем книжкового рейтингу від «Літакценту», роман «Джури козака Швайки» названо «Книжкою року– 2009». Володимир Рутківський – лауреат премій імені Миколи Трублаїні, імені Лесі Українки, Міжнародного освітнього фонду імені Ярослава Мудрого. У 2012 році письменник став лауреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка за історичну трилогію для дітей «Джури». Книжку «Джури козака Швайки» написано на українському історичному матері­алі, який з художнього погляду відтворено гарно і яскраво.

Джерело: http://dovidka.biz.ua/volodimir-rutki... Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Ratings & Reviews

What do you think?
Rate this book

Friends & Following

Create a free account to discover what your friends think of this book!

Community Reviews

5 stars
5 (45%)
4 stars
4 (36%)
3 stars
2 (18%)
2 stars
0 (0%)
1 star
0 (0%)
Displaying 1 of 1 review
Profile Image for Oreon.
370 reviews2 followers
December 11, 2024
http://whatsread.pp.ua/work/2074
Гідне продовження попередньої повісті з уже знайомими героями, причому фактично в тому ж складі, які майже випадково знову влітку опиняються в одному місці, але вже не у Воронівці, а у лісі над річкою. Ганнусю мама відправила після важко перенесеної застуди оздоровлюватися на природу і знову у супроводі знайомого письменника Кості, Костянтина Івановича. Але через те, що мати письменника з Воронівки цього разу теж вирушила на оздоровлення до санаторію, наші герої потрапляють на літо до знайомого лісника в його угіддя, і виявляється саме там розквартирувався й той самий 4-й «А» з Воронівки.

Тут правда виникають деякі дорослі питання, наприклад, про бідну дитину, яка вже друге літо поспіль, пору відпусток, знову проводить у товаристві хоча й хорошого знайомого, але все одно чужої людини, а батьки за своїми мегазначними справами та відрядженнями знову не знайшли час для власної дитини. Або бідний 4-й «А», весь навчальний рік провівши з нехай і хорошою вчителькою, на канікули з нею ж на кілька тижнів вирушає до літнього табору з наметами. Невже їм не хочеться хоч трохи відпочити одне від одного? А бідолашна вчителька, не втомилася від цього класу, який би добрий і слухняний він не був, за весь навчальний рік, чи вдома, у неї своїх ніяких справ нема, лише стирчати з дітьми в лісі? А бідні діти замість того, щоб відпочити трохи в літньому таборі від вчителів, школи та домашніх повсякденних сільських справ, змушені натомість займатися прополюванням лісових саджанців?

Та все це дорослі роздуми і навряд чи при читанні потраплять у сприйняття дитини, дитині швидше за все закарбується в пам'яті річка, походи за грибами, вечірні розмови біля вогнища про лісовиків, мавок і русалок, та й пригода з браконьєрами. Тож оцінюю цей твір на рівні попереднього.
Displaying 1 of 1 review