What do you think?
Rate this book
Векша
Повість класика української літератури для дітей Бориса Комара «Векша» занурить вас, мешканців ХХІ століття, в часи Київської Русі.
Проте вона близька і сьогоденню, бо оповідає про патріотизм, свободу та незламність духу, що є актуальним у всі часи. Головного героя Векшу назвали саме так через кмітливість, витривалість та спритність, адже векша – це білка. На вас чекають поневіряння юнака на чужині,втеча з полону, а також багато героїчних вчинків, серед яких – попередження князя Ігоря про підлі наміри печенігів.
Ця повість посилить ваш інтерес до історії України, зокрема до періоду існування Київської Русі, а також надасть пригодницького запалу й оптимізму.
Проте вона близька і сьогоденню, бо оповідає про патріотизм, свободу та незламність духу, що є актуальним у всі часи. Головного героя Векшу назвали саме так через кмітливість, витривалість та спритність, адже векша – це білка. На вас чекають поневіряння юнака на чужині,втеча з полону, а також багато героїчних вчинків, серед яких – попередження князя Ігоря про підлі наміри печенігів.
Ця повість посилить ваш інтерес до історії України, зокрема до періоду існування Київської Русі, а також надасть пригодницького запалу й оптимізму.
136 pages, Paperback
Published January 1, 2010
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 of 1 review
January 5, 2026
Векша — короткий, але дуже щільний за змістом твір.
Це не оповідання про події, а про стан: самотність, втечу від людей і момент вибору, коли тиша починає говорити голосніше за слова.
Книга не нав’язує відповідей і не читається як патріотична у прямому сенсі, але змушує замислитись про відповідальність: чи має людина право зникнути зі світу, коли світ усе ще її потребує. Атмосфера повільна, трохи тривожна, з відчуттям межі між реальністю і внутрішнім баченням.
Для тих, хто любить філософську прозу і тексти, які залишають після себе тишу.
Це не оповідання про події, а про стан: самотність, втечу від людей і момент вибору, коли тиша починає говорити голосніше за слова.
Книга не нав’язує відповідей і не читається як патріотична у прямому сенсі, але змушує замислитись про відповідальність: чи має людина право зникнути зі світу, коли світ усе ще її потребує. Атмосфера повільна, трохи тривожна, з відчуттям межі між реальністю і внутрішнім баченням.
Для тих, хто любить філософську прозу і тексти, які залишають після себе тишу.
Displaying 1 of 1 review