What do you think?
Rate this book
Історія без цензури
Русь "після Русі". Між короною і булавою. Українські землі від королівства Русі до Війська Запорозького
Сьогодні, коли відбуваються потужні зрушення в суспільному сприйнятті минулого, відновлюється інтерес до історії України. Читач може познайомитися з думкою провідних вітчизняних істориків, результатами останніх наукових досліджень та відкриттів. При цьому автори не виконують ідеологічне замовлення, їхні оцінки часом не збігаються, що дозволяє кожному з нас самому виступити суддею в цих суперечках.
Русь «після Русі». Між короною і булавою. Українські землі від королівства Русі до війська запорозького.
• Русь у другій половині XI — першій половині XIII ст.
• Держава Романовичів
• Українські землі й Велике князівство Литовське
• Україна в складі Речі Посполитої
Русь «після Русі». Між короною і булавою. Українські землі від королівства Русі до війська запорозького.
• Русь у другій половині XI — першій половині XIII ст.
• Держава Романовичів
• Українські землі й Велике князівство Литовське
• Україна в складі Речі Посполитої
352 pages, Hardcover
First published January 1, 2016
32 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 2 of 2 reviews
March 1, 2023
Перший розділ варто було б доповнити генеалогічним деревом руських князів на період, який описується.
Дуже цікаво було читати про відносини Литовської держави та Кримського ханату, місце українських земель та людей у них.
Так само цікаво, але вже не настільки захопливо було читати про державний устрій Речі посполитої.
Ну і просто шикарно розписано зовнішньополітичну ситуацію в часи становлення козаччини, яка дає чітке розуміння процесів, що відбувались на українських теренах у той час, і (фактично) неминучість та закономірність сумного для нас фіналу.
Викликало здивування те, якими нікчемними були спроби короля обороняти українські землі (у тому числі, Галичину та Волинь) від набігів татар, з якими потугами збиралося військо для оборони від османів і, у той же час, як швидко та охоче було отримано згоду сейму і зібрано сили для походу проти козаків.
Загалом, якби не складний для сприйняття перший розділ, то моя оцінка була б 5
Дуже цікаво було читати про відносини Литовської держави та Кримського ханату, місце українських земель та людей у них.
Так само цікаво, але вже не настільки захопливо було читати про державний устрій Речі посполитої.
Ну і просто шикарно розписано зовнішньополітичну ситуацію в часи становлення козаччини, яка дає чітке розуміння процесів, що відбувались на українських теренах у той час, і (фактично) неминучість та закономірність сумного для нас фіналу.
Викликало здивування те, якими нікчемними були спроби короля обороняти українські землі (у тому числі, Галичину та Волинь) від набігів татар, з якими потугами збиралося військо для оборони від османів і, у той же час, як швидко та охоче було отримано згоду сейму і зібрано сили для походу проти козаків.
Загалом, якби не складний для сприйняття перший розділ, то моя оцінка була б 5
March 16, 2017
Хоч і похабненько й нудно написана книжка, але дозволяє доповнити насправді важливими деталями і сюжетами знання з історії. А також розвінчати для себе купу, досі вперіщиних в голову, шкільних й університецьких стереотипів. Заразом струсити трохи шароварний і стражденний погляд на українську історію та й узагалі твердження про історію, як боротьбу білого і чорного.
Шо король Данило часом відсиджувався в Угорщині, коли Орда періщила Галичину, шо руські князі, наприклад, син Данила Лев, разом із монголо-татарами ходили походами на Європу, шо поляки - нас, а ми - поляків, шо ми разом Москву або Османів, що козаків на службу брали одні й інші, що деякі під час війн встигали поодружуватись десь біля Калуги й попроситись на службу царю, а деякі укладали домовленості навіть із Римом. І нічого з того не погане і не зле. Так було. І було весело.
Шо король Данило часом відсиджувався в Угорщині, коли Орда періщила Галичину, шо руські князі, наприклад, син Данила Лев, разом із монголо-татарами ходили походами на Європу, шо поляки - нас, а ми - поляків, шо ми разом Москву або Османів, що козаків на службу брали одні й інші, що деякі під час війн встигали поодружуватись десь біля Калуги й попроситись на службу царю, а деякі укладали домовленості навіть із Римом. І нічого з того не погане і не зле. Так було. І було весело.
Displaying 1 - 2 of 2 reviews