Чорний вершник

Таємний посол #3

by Volodymyr Malyk, Володимир Малик

В історико-пригодницьку тетралогію В. Малика «Таємний посол» увійшли романи «Посол Урус-шайтана» , «Фірман султана» , «Чорний вершник» і «Шовковий шнурок». Задум цих книг виник у автора під впливом відомої картини Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові». В основу покладено реальні події російсько-турецької війни 1677–1678 років та про трагічні події в Україні після Чигиринських походів і оборону Відня. Цікаві та карколомні пригоди кмітливого та відчайдушного козака Арсена Звенигори та його друзів не залишать байдужим жодного читача. А самовідданість у боротьбі з ворогом за честь, свободу і людяність роблять їх справжніми героями нашого часу.

400 pages, Unknown Binding

First published January 1, 1976

About the author

Volodymyr Malyk (Ukrainian: Володимир Малик; real name Volodymyr Sychenko; born 21 February 1921 in Kyiv Oblast, Ukrainian SSR, died 31 August 1998) is a Soviet/Ukrainian writer.

Source: Wikipedia

Reviews

[Oreon]

https://whatsread.pp.ua/work/2687
Продовження псевдоісторичних пригод збірної інтернаціональної команди козака Арсена. Щодо псевдоісторичності, то в цій частині промосковські наратив мене вже почали реально вернути, хоча в плані пригод книга продовжує залишатися на високому рівні. Чого вартує лише як один із іноземців у Києві розмірковує, як його доля привела сюди у "Росію". З Юрія Хмельницького автор зробив якогось деспота, мало не згірше за самих негативних персонажів книги (ніскільки не прагну його захистити чи обілити, але це складна і дуже суперечлива постать, яка тут висвітлюється однобоко і тенденційно, щоб виставити на його фоні промоскальських діячів у гарному світлі, а не відповідно реальності). Неодноразово просторікується, що єдина надія Україні вижити - це Росія і т.д. і т.п. на межі приниження.

Серед історичних персонажів є отаман Сірко, курінний Стягайло і поки простий козак Семен Палій. Україну продовжує роздирати міжусобиця, а її територія розділена на правобережну і лівобережну, кожна зі своїм гетьманом. Але лівий берег щасливий бути під московським царем, а правий сплюндрований Юрасем, наставленим татарами. Щоправда у книзі є сцена, як москалі укладають мирну угоду з ханством, торгуючи українською територією (Бахчисарайський мир, січень 1681). Ото вже тут читач може дійти самостійного висновку про Богдана Хмельницького, як Україні стало хороше за такого розкладу - це ж зовсім інше ніж бути під поляками чи татарами, правда? І тут же ще один героїчний штрих про цю "переможну" угоду: окрім як торгувати українською землею, московські посли погодились і далі платити данину та заплатити борг, що накопичився за кілька минулих літ. Перемога! Я правильно зрозумів, що одна з причин війни невиплата москалями данини?? От де автор міг вже розійтися то й розійтися, це ж великий цар всія Москви, захисник і спаситель України, виявляється був данником кримського хана! Але Малика ні один нюанс, ні інший (ні торгівля територіями, ні виплата данини Болотами) чомусь не зацікавив. Набагато приємніше йому виявилося принижувати Україну і витирати ноги об Ю. Хмельницького і ще кількох зрадників. Автор також забув упом'янути, що фактично ця угода закріплювала так звану "руїну" України, край знелюднів; автор також бідкався, чи мають намір татари її виконувати, чи це лише передишка, але забув сказати, що і цю угоду вже за 5 років порушили самі московити. В цьому плані Чорна рада П. Куліша набагато реалістичніше і менш тенденційна. 7/10