What do you think?
Rate this book
Дивовиддя про святих русалок
«Дивовиддя про святих русалок» – дебютна книга авторки. У ній мало людей й багато фентезійних персонажів. Тут навіть подушка, підлога та дерево мають своїх покровителів. Головні герої оповідань шукають відповіді на важливі запитання аби зрозуміти як вижити у жорстокому світі людей. Іноді міфічним істотам доводиться проявляти нелюдську витривалість аби зрозуміти своє життєве призначення.
216 pages, Paperback
Published January 1, 2016
3 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 2 of 2 reviews
February 4, 2017
За читання цієї книги бралася з певною настороженістю — забагато відгуків про неї останнім часом потрапляло мені на очі. Настільки різних, що відчула: треба скласти свою думку.
Тож от моє враження: це неймовірно красива книга! Саме "красива" — це слово спало на думку першим, коли почала міркувати, як же коротко оцінити історії, котрими поділилася з нами молода українська письменниця Боісіда. А ще — язичницька, по-справжньому, а не награно. Відчувається, що авторка так сприймає світ, а не просто уявляє це все, бо ж інакше в неї не вийшло б такої переконливої оповіді. Ще книга казкова. Адже тільки у казках, за нашими поняттями, можуть жити домовики, русалки, польові духи, водяники, чарівники й загадкові равліди. Але, знаєте, я, вже давно доросла дівчинка, у ці казки повірила. Бо сама трошки язичниця. І трошки казкарка. І ще, підозрюю, на якусь дещицю також русалка)))
Яскравий, барвистий світ, створений Боісідою, змальований такою ж яскравою, барвистою, соковитою мовою. Тут стільки чарівних, чудових, оригінальних, неймовірних метафор, що час від часу я їх смакувала, перечитувала, вимовляла вголос, щоб сповна відчути гру світла і кольорів, запахи трав і води, смак винограду й вареників, м’якість води і жорсткість каміння, гарячі промені серпневого сонця й пориви холодного північного вітру. Зібралася було навести кілька цитат, але розгубилася: вибрати з такої кількості красивого найкраще — важко. Так само важко вибрати й одну із чотирьох історій-дивовидь, із яких складається книга. Хоча ні — на це я таки спромоглася: мені найбільше припав до душі світ польових духів, а літо, у якому вони жили, майже по-справжньому гріло цього морозного січня.
п.с. Як скрупульозний читач, не можу змовчати про недоліки видавництва: книга дуже потребує професійної коректури, бо часом затиналася об зайві пробіли чи відсутність таких там, де потрібно.
Тож от моє враження: це неймовірно красива книга! Саме "красива" — це слово спало на думку першим, коли почала міркувати, як же коротко оцінити історії, котрими поділилася з нами молода українська письменниця Боісіда. А ще — язичницька, по-справжньому, а не награно. Відчувається, що авторка так сприймає світ, а не просто уявляє це все, бо ж інакше в неї не вийшло б такої переконливої оповіді. Ще книга казкова. Адже тільки у казках, за нашими поняттями, можуть жити домовики, русалки, польові духи, водяники, чарівники й загадкові равліди. Але, знаєте, я, вже давно доросла дівчинка, у ці казки повірила. Бо сама трошки язичниця. І трошки казкарка. І ще, підозрюю, на якусь дещицю також русалка)))
Яскравий, барвистий світ, створений Боісідою, змальований такою ж яскравою, барвистою, соковитою мовою. Тут стільки чарівних, чудових, оригінальних, неймовірних метафор, що час від часу я їх смакувала, перечитувала, вимовляла вголос, щоб сповна відчути гру світла і кольорів, запахи трав і води, смак винограду й вареників, м’якість води і жорсткість каміння, гарячі промені серпневого сонця й пориви холодного північного вітру. Зібралася було навести кілька цитат, але розгубилася: вибрати з такої кількості красивого найкраще — важко. Так само важко вибрати й одну із чотирьох історій-дивовидь, із яких складається книга. Хоча ні — на це я таки спромоглася: мені найбільше припав до душі світ польових духів, а літо, у якому вони жили, майже по-справжньому гріло цього морозного січня.
п.с. Як скрупульозний читач, не можу змовчати про недоліки видавництва: книга дуже потребує професійної коректури, бо часом затиналася об зайві пробіли чи відсутність таких там, де потрібно.
August 10, 2017
дивовижна книжка, як і авторка. а ще вона якась така красива, і це я не тільки про обкладинку;) сама розповідь теж красива(і не я одна такої думки;), наскільки це слово взагалі можна вжити до тексту.
дуже люблю розповіді про українську "нечисту силу", український міфосвіт заворожує з дитинства, а тут все так гарно розказано, такі цікаві герої і так органічно вписані! читала з абсолютним захватом і тішилася як мала дитина, якій замість однієї очікуваної цукерки зовсім неочікувано дали цілу коробку. шкода, книжка швидко закінчилася. вимагаю продовження:)
поки читала, весь час ловила себе на думці - як? як таке можна було придумати? такі сюжетні лінії, такі порівняння, такі метафори, як можна було придумати зєднати в одному реченні слова які разом вживати взагалі ніколи б не додумався?
в книжці чотири історії, чотири дивовиддя, вигадані авторкою, хоча... якщо брати до уваги передмову, то Боісіда зовсім і не авторка, а лише записала ці дивовиддя зі слів самих русалок, що їй наснилися і розказали ці історії. і я більше схиляюся до думки, що це таки не вигадка ;)
взагалі-то поміж фантазійних сюжетів багато інформації для роздумів: от є Бог, якому всі моляться, свідомо чи механічно, просто проказавши завчені слова, люди про щось просять, за щось дякують і Бог все це змушений вислуховувати! щодня, без вихідних і перерв, без відпусток, без відпочинку.... це ж напевно страшенно втомлює! а коли Богу стає самотньо чи страшно чи просто хочеться спихнути свої проблеми на "вищу силу" і покласти їх вирішення на чужі божі плечі та самозаспокоїтися з думкою "як Бог дасть так і буде, а я нічого не вирішую", то кому молиться Бог? якось стає трохи сумно, що Богу, мабуть, і поговорити по душах ні з ким, ні допомоги в кого просити... задумалася я, отак от:)
дуже раджу почитати, точно знаю, що перечитуватиму не раз.
дуже люблю розповіді про українську "нечисту силу", український міфосвіт заворожує з дитинства, а тут все так гарно розказано, такі цікаві герої і так органічно вписані! читала з абсолютним захватом і тішилася як мала дитина, якій замість однієї очікуваної цукерки зовсім неочікувано дали цілу коробку. шкода, книжка швидко закінчилася. вимагаю продовження:)
поки читала, весь час ловила себе на думці - як? як таке можна було придумати? такі сюжетні лінії, такі порівняння, такі метафори, як можна було придумати зєднати в одному реченні слова які разом вживати взагалі ніколи б не додумався?
в книжці чотири історії, чотири дивовиддя, вигадані авторкою, хоча... якщо брати до уваги передмову, то Боісіда зовсім і не авторка, а лише записала ці дивовиддя зі слів самих русалок, що їй наснилися і розказали ці історії. і я більше схиляюся до думки, що це таки не вигадка ;)
взагалі-то поміж фантазійних сюжетів багато інформації для роздумів: от є Бог, якому всі моляться, свідомо чи механічно, просто проказавши завчені слова, люди про щось просять, за щось дякують і Бог все це змушений вислуховувати! щодня, без вихідних і перерв, без відпусток, без відпочинку.... це ж напевно страшенно втомлює! а коли Богу стає самотньо чи страшно чи просто хочеться спихнути свої проблеми на "вищу силу" і покласти їх вирішення на чужі божі плечі та самозаспокоїтися з думкою "як Бог дасть так і буде, а я нічого не вирішую", то кому молиться Бог? якось стає трохи сумно, що Богу, мабуть, і поговорити по душах ні з ким, ні допомоги в кого просити... задумалася я, отак от:)
дуже раджу почитати, точно знаю, що перечитуватиму не раз.
Displaying 1 - 2 of 2 reviews