“Історія України-Русі” у листуванні Миколи Аркаса з Василем Доманицьким

by Микола Аркас, Василь Доманицький, Інна Старовойтенко (упорядник, передмова, коментарі )

У книзі вперше друкується корпус взаємного листування автора відомої науково-популярної праці початку ХХ ст. «Історія України-Русі» М. Аркаса з її редактором – літературознавцем і публіцистом В. Доманицьким. Він нараховує 61 одиницю епістолярних джерел, охоплює період 1906–1910 рр. та є непересічним джерелом для відтворення історії першого видання праці, а також підготовчих заходів щодо 2-го видання. Останні були ініційовані В. Доманицьким і відбувалися в основному в Закопаному та Кракові.
У листах детально відображено видавничий процес, що відбувався в Петербурзі під доглядом В. Доманицького, зафіксовано час появи книжки, схвальні і критичні відгуки на неї, отримані від читачів, намір редактора й автора щодо перевидання «Історії», конкретні заходи в цьому напрямі: залучення до співпраці відомих істориків і художників, підбір ілюстрацій, проведення В. Доманицьким з’їзду у Закопаному та ін. Другу частину книги становлять додатки, в яких зібрано 15 рецензій та відгуків на працю М. Аркаса, що друкувалися у різних тогочасних періодичних виданнях Галичини і Наддніпрянщини, листи до автора і редактора відомих сучасників із сюжетами, присвяченими «Історії України-Русі». Вони допомагають глибше зрозуміти зміст основного корпусу епістолярію.
Книга розрахована на науковців, викладачів вишів і шкіл та всіх, хто цікавиться історією України початку ХХ ст. та її видатними постатями.

344 pages, Hardcover

Published January 1, 2009

Reviews

[Ярослава · Rating 4 out of 5]

Жадан свого часу сміявся, що біографії українських письменників бувають цікавіші за їхні твори. Рецепція творів, варто додати, також, буває, перетворюється на окремий захопливий сюжет – що й демонструє, наприклад, це видання, де зібрано рецензії сучасників на Аркасову «Історію України-Руси». Завжди розчулює щемке впізнавання при погляді на історичні артефакти: вони такі ж, як ми. В початих ними дискусіях ми й досі радо беремо участь, доношуємо одяг з їхнього плеча, вдихаємо старе повітря в кімнаті, з якої вони вийшли.
Далі на Літакценті.