Паперову Царівну змайструвала дівчинка Ліза, але вона виросла і більше не грається в ляльки. Царівна залишається самотньою – її паперові сусідки не звертають на неї уваги. А тут іще й підготовка до балу, який влаштовують ляльки-сестри. Царівна вирішує: настав час змін? Але чи зуміє вона змінити своє життя? І хто їй у цьому допоможе?
Жила-була собі Царівна, яка стала результатом перших спроб маленької дівчинки Лізи у вирізанні з паперу. Так і вийшло, що Царівна була трохи незграбною, з ріденьким волоссям і носиком-бараболькою. Але для дівчинки це все не мало значення. Вона любила її такою, якою вона є. Згодом, навички вирізання та клеєння у дівчинки покращились. Так у Паперової Царівни з'явилися дві "красиві" сестри, яким конче треба було "підлаштувати" Царівну під себе. Та чи вдалося їм це?
У мене в житті було декілька таких "подружок", які намагалися переробити мене під себе. Це були непрості стосунки, сповнені самоаналізу та висновків щодо себе і щодо людей, якими себе оточуєш. Саме тому мені здається, дівчатам особливо важливі такого роду книжки. Такі історії з раннього віку навчають зберігати свою особистість, не підлаштовуючись під ту модель, яку нав'язують оточуючі, і слухати свого серця.
Окремо хотіла відзначити оформлення. Поєднання дійсно вирізаних елементів і ляльок із фантазією ілюстраторки Світлани Балух створює незвично-фантастичне враження. Чудовий тандем, який дуже влучно перегукується з текстом!
Оформлення однозначно головний козир даної книги. По наповненню... Більшість частини історії дві сестри "Паперової царівни" тупо зневажають і принижують. Все... Це головний рушій тексту. Так фінал красивий, але до нього ще треба дійти крізь тонну негативу.
оформлення цієї книжки просто фантастичне!! а яка цікава задумка - Паперова Царівна хоче бути собою, а не такою, як її сестри. тут відчутний спротив нав'язаним стереотипам, з яким Паперова Царівна успішно справляється. чудова книжка для дівчаток, які люблять принцес. і для тих, хто любить какао з корицею:)