Нікому не подобається лежати в лікарні. Але тут у Сашки є Ростя – її перше справжнє кохання. Тож вона почувається щасливою, аж доки на сусідньому ліжку не опиняється знайома дівчина Діна за крок від смерті. Підступні подруги, легковажні хлопці, такі складні й незрозумілі батьки... Хто винен, що Дінка стрибнула в Задзеркалля? І чи вдасться їй знайти дорогу назад, якщо Сашка цього дуже-дуже захоче?
Якби все було насправді так, і бували в усіх куточках країни психологині, які цитують Керола - я б примусово змушувала читати цю книжку підлітків. Про те, що треба говорити. Просто говорити, а не вигадувати собі й іншим дивні виправдання чи причини вчинків. Про те, що болить всім, а не лише тобі. Трохи ідеалістична, але тим не менш хороша. Є кілька одруків, але видно, що вона люблена - і по тексту, і по обкладинці. Сподіваюся, читачі так само її любитимуть.
За що я люблю Оксанчині тексти, так це за гармонійне балансування між реальністю і фантазією, за те, що у них є місце для буденних речей, стосунків, діалогів, але й для казковості, зачарованості, ілюзорності. Підліткова повість про спробу суїциду, за визначенням, скидається на непросту, щемку і тужливу річ. Так, тут вистачає щемкості, але все інше зглажене делікатністю і алюзіями на Льюіса Керрола. Попри викличну тему, книжка лишає по собі якесь дуже чисте, прозоре, геппіендове відчуття. Із мороку - в світло, із самотності - в обійми, ось як веде вона читача...
"Я хотіла дійти до саду й пожити в Задзеркальному домі... Я читала, що там є гарний камін і вітальня. Там Король і Королева. Я втомилася жити в домі, де немає тепла." (с)
Відносини між однолітками, батьками і дітьми, хлопцями і дівчатами не завжди легкі й зрозумілі, а таке велике почуття, як кохання, іноді плутають із звичайним захопленням. Історія про те, що коїться з підлітками, що їх хвилює, які проблеми їх напосідають у непростому перехідному віці.
Дві школярки опиняються в одній лікарняній палаті, подругами стати їм не довелось, бо у кожної був свій мотив. Та й до лікарні потрапили з різних причин: одна - через переохолодження, а друга вирішила вкоротити собі віку. Та перипетії лікарняного перебування зближують їх знову, розставляють усе по місцях. Долаючи непорозуміння із-за минулого конфлікту й образ, їм вдається змінити своє відношення до людей, світу. ⠀ Авторці прекрасно вдалось передати проблеми підлітків та їх рішення, без вилянь і відступів, залишивши читачеві право самому вирішувати своє відношення до ситуації.
Якби я прочитала цю книгу коли була в школі, думаю що мені б дуже сподобалось (свого часу її книга "Друзі за листуванням" була однією з улюблених). Щира, лагідна і тремка історія про зміни у світогляді головної героїні і дорослішання її поглядів. В для мене вона стала навіть трохи викривальною в моєму ставленні до людей, якім повезло трохи менше ніж мені, . А ще, в сотий раз пересвідчилась як це таки добре більше не бути в підлітковому віці - менше драми :)