Бузькові вогники

by Мар’яна Ліщинська

Бузькові вогники – це ніжні рожеві квіти, якими вкриваються луки на початку червня. Як і героїня нашої повісті – ці квіти тендітні, але витривалі, прості і вишукані водночас.

Події відбуваються у Бориславі та Трускавці 50-х років і Львові 60-х. У колі дружної родини, серед природи виростає і дорослішає дівчинка, яка з подивом і радістю відкриває для себе навколишній світ. На сторінках цієї книжки оживає післявоєнний Борислав, курортне місто – Трускавець, неповторна атмосфера Львова 60-х років .
Дослідників мікроісторії можуть зацікавити детальні описи господарювання і відпочинку родини, традиції святкування та спілкування. А також дитячі ігри, шкільні та студентські будні, рецепти страв, святкові вечори та концерти, мода, кінотеатри і кав’ярні Львова – все це вміло вплетено в живу, емоційну, теплу і щиру оповідь.

272 pages, Hardcover

First published January 1, 2015

Reviews

[Natalia · Rating 5 out of 5]

Тепла і добра книга спогадів звичайної людини у звичайних обставинах. Мені здавалося, що я передивляюся чиїсь старі альбоми чи слухаю спогади своєї бабці про дитинство, про її друзів, школу, вчителів, про те як готувалися святкувати Різдво чи Великдень, про пустощі і забави,про щоденні речі 60 років тому. І хоча між нашим з автором дитинствами цілих 40 років різниці - скільки ж всього збереглося і передалося, і скільки ж всього спільного було і є у людей тодішніх і теперішніх.

[Ksenya · Rating 4 out of 5]

Так от, цього тижня я читала мемуари жінки із Західної України Мар’яни Ліщинської “Бузькові вогники” (видавництво “Круговерть”). Це мемуари бабусі редакторки видавництва, і, мабуть, цієї приписки мені спершу не вистачило на обкладинці, щоб зацікавитись. Прийшлось ще раз на книжку натрапити, щоб почати читання.
Хотілося б, щоб із обкладинки було видно, що це не художня повість, а саме спогади. Чим же можуть зацікавити спогади на перший погляд пересічної жінки із Західної України, думала я. Виявилось, щирістю і докладністю. Пані Мар’яна описала своє життя від самого дитинства-перших спогадів і аж до одруження. І поставилась до цього сумлінно, описала усе – де працювали батьки, з чого складався двір та оселя, чим харчувались в різні пори року, що їли на свята та в будні, як святкували Різдво, як загалом виживали. На перший погляд, це буденні і звичні речі, але я сама ще не так давно щиро дивувалась кухнею та традиціями Західної України.
Весь огляд в блозі Етажерка: https://ksenyak.wordpress.com/2016/03...

[Maria · Rating 5 out of 5]

Відгуки читачів про "Бузькові вогники" Мар'яни Ліщинської:
http://www.kruhovert.com/blog/post/14...