Одна з самих монуменатльних книг про Львів. Автор описав деталі своєї сім'ї, друзів, сусідів і ситуацію в місті в період окупації. При тому, що описано це з 1939р. і включає прихід 'перших совітів'. В основному описані долі мешканців кам'яниці по вул. Клепарівській (біля церкви Анни).
Дуже детально показується співжиття різних національностей у Львові. Описуючи щоденні деталі, які дають розуміння і відповіді на питання, які піднімають різні українофоби: єврейські погроми на початку німецьної окупації, антисемітизм, коллабораціонізм з німцями...
Мати автора чераз опечатку секретарки ледве не депортували зі Львова в Сибір (З 1939 по 1941 - більшовики провели 4 хвилі депортацій зі Львова). Депортація проводилась вночі і жодні обвинувачення не наводились. Людей забирали буквально в халаті і тапочках. Чого тільки варто, як польськомовні мародери, які і українською добре не володіли, нишпорили по єврейських помешканнях, маючи на плечі синьо-жовті пов'язки. Як 'вирішували' питання з тими хто розказував про справжню роботу на соціалістичних заводах на сході України, куди агітували їхати.
Дуже не проста книжка в прочитанні. Деякі описані історії змушували відкласти її в сторону і усвідомити, що це було насправді (читати далі було просто не можливо).
Дуже багато деталей про Львів описані з погляду львів'ян: Єзуїтський город, гора гицля, теперишні вулиці Гоголя, Хотинська, Марка Вовчка.... Навіть не злічити скільки разів сам проходився ними. Багато анекдотів, жартів і пісеньок створені львів'янами.
Однозначно варта прочитання!
Дивно, що ніколи не чув про неї раніше. Танго смерті, Винничука, куди знаніша книжка, але абсолютна вигадка. І читається відповідно, як казочка перед сном. Тут же повністю навпаки, від деяких істопрій, просто кров стигне в жилах.