Не дратуйте ґрифонів

by Іван Білик

Історичний роман відомого українського письменника, лауреата Шевченківської премії Івана Білика “Не дратуйте ґрифонів” є другою книгою його знаменитої скіфської трилогії (перша книга — “Дикі білі коні” вийшла друком у видавництві “А.С.К.” у 2006 р.).

Осмислюючи історичні факти і події, письменник подас своє бачення історії наших предків — скіфів. Головні герої роману їх діти й онуки, які розгромили іранців-персів і їхнього царя Дарія. У центрі оповіді — конфлікт між двома братами Осмогрудом і Соболем. Як вирішиться цей конфлікт? Що переможе — поклик рідної крові чи закон матірної землі?

Нетрадиційний підхід до розкриття історії, характерна мова і стиль роблять оповідь цікавою не тільки для шанувальників творчості І. Білика, а й широкого читацького загалу.

336 pages, Hardcover

Published January 1, 2006

About the author

У 1950-ті роки вчителював у сільській школі, безуспішно намагався поступити на архітектурний та історичний факультети, до театрального інституту. 1961 року закінчив факультет журналістики Київського університету. Працював у редакціях газет (Робітнича газета, Молодь України, Літературна Україна).

Друкувався з 1956 року. Член Спілки письменників України з 1967 року.

Автор сенсаційних українських історичних романів радянських часів — «Меч Арея» (1972) і «Похорон богів» (1986).

Відразу після видання обидві книги стали бестселерами. Втім, «Меч Арея» 1972 року заборонили та вилучили з бібліотек, нерозпродані примірники — з книгарень (встигли знищити 5 тисяч примірників — із 65 тисяч накладу). Письменника примусили звільнитися з роботи в редакції «Літературної України» (3,5 роки був безробітним, лише 1976 р. вдалося влаштуватися в редакцію часопису «Всесвіт» на посаду «секретар-друкарка»), позбавили права друкуватись, піддали цькуванню в пресі.

Після того книжка в СРСР поширювалася «з рук у руки», але була перевидана за кордоном — у Канаді, Америці, Великобританії та інших країнах. На теперішній час витримала 15 перевидань (в тому числі 9 — за кордоном).

Відомий також як перекладач творів сучасних болгарських письменників (Е. Коралова, Е. Станева, П. Вежинова, А. Гуляшки, І. Давидкова, І. Петрова, К. Калчева, Б. Димитрової, Б. Райнова, М. Марчевського та інших).

Помер 27 листопада 2012 року після тривалої хвороби у віці 82 років

Reviews

[ZLA BANDERIVKA EMMA · Rating 5 out of 5]

Візьміть історичний роман про наших славетних предків, вчитайтеся собі, вберіть код наш генетичний. Без спойлерів і без прикрас - то прекрасно від мови,що є стародавньою до образів, що є героїчними.