Нова стара баба

by Лариса Денисенко

272 pages, Hardcover

First published January 1, 2013

About the author

Українська письменниця, адвокат. Має ліцензію здійснювати практику в Торонто та Оттаві щодо справ, пов'язаних з біженцями та мігрантами. Є одним з адвокатів, які представляють інтереси громадян в Європейському суді з прав людини (Страсбург). Працювала директором департаменту міжнародного права Міністерства юстиції, радником Міністра юстиції, науковим консультантом парламентських комітетів, очолювала національне відділення міжнародної антикорупційної організації Transparency International.

Бібліографія:
Забавки з плоті та крові
Кавовий присмак кориці
Корпорація ідіотів
Танці в масках
24:33:42
Помилкові переймання або життя за розкладом вбивць.
Ліза та цюця П.
Сарабанда банди Сари
Ліза та Цюця П. зустрічаються
Лариса Денисенко про Анжеліну Ісідору Дункан, Максима Рильського, Ігора Стравінського, Астрід Ліндґрен, Джонні Хрістофера Деппа ІІ
Відлуння

Reviews

[Alla Komarova · Rating 3 out of 5]

Лариса Денисенко у меня всегда вызывала противоположные реакции одновременно. У меня есть вся коллекция ее бумажных книг, одно время в статусе в скайпе (когда я еще им пользовалась) стояла ее цитата, а в ЖЖ, мир праху его, был отдельных тэг "полосатий светрик", которым я обозначала самые идиотские свои поступки. Тэг этот родился исключительно и только под влиянием романов Денисенко.

Однако я уже пару лет не вспоминала ни тэг, ни настроение, под которое он подходит, пока не наткнулась глазами на до сих пор не прочитанную книгу "Нова стара баба" и полосатий светрик снова призывно заколыхался на странных идеях где-то в глубине души.

Не знаю, что находят в ее романах мужчины (один мне однажды признался, что там чистый секс сквозит между строк), но любая ее книга - это гимн женщине. Даже когда главный герой мужчина, там все равно будет женщина и женщина эта будет ̶в̶ ̶п̶о̶л̶о̶с̶а̶т̶о̶м̶ ̶с̶в̶е̶т̶р̶и̶к̶у̶ прибабахнутая на всю голову.

"Нова стара баба" - не исключение. Там снова есть женщина (и на этот раз не одна), но она внезапно... выросла. Избавилась от постоянной подростковой идиотичности (которая сохранялась у героинь даже в 40 лет) и разделилась на несколько личностей. Практически без потери своей уникальности и без перерождений из паршивенькой гусеницы в прекрасную бабочку.

Отличная книга на один вечер.

[Milosska · Rating 3 out of 5]

«Нова стара баба» мені сподобалася, навіть не зважаючи на те, що я не дуже люблю книги, які ідеально підходять під опис як «життєві». Але ця, чомусь, зачепила щось у душі. Мабуть свою роль зіграла достовірність книги, що у плані менталітету, що у розрізі простих слов’янських характерів.

Стиль автора мені досить легкий. Місцями, правда, трохи іронічний, проте досить чесний. Навіть те, що герої спілкуються різними мовами не заважало, а навпаки висвітлювало характери і підсилювало колорит твору.

Щодо тематики: як я вже казала книга «життєва», і цим, власне, все сказано. В ній замальовано життя наших бабусь і дідусів у досить неоднозначні часи розпаду Радянського Союзу та становлення нашої країни на прикладі долі двох подруг - Варвари та Зойки. Не скажу, що тематика улюблена, але декілька книжок подібного роду прочитати не завадить.

А ось за що я полюбила цю повість, то це за її героїв. Причому не стільки за саму Варвару, як за її подругу Зойку. Розкішний персонаж: колоритний, прописаний та такий реальний! Та й інші образи книги також сподобались.

[Alena Jen · Rating 3 out of 5]

Хороша, якщо хочеться чогось відпочивального, не співпереживати особливо, але і післясмаку ніякого.

[Yuliia Pavlova · Rating 4 out of 5]

СТЕНДАП ДЛЯ 70-РІЧНИХ.

Любите епічні родинні саги, де події розвиваються протягом кількох поколінь? Тоді вам не сюди. Точніше це родинна сага, яка не схожа на інші. Бабуся-квіточка, мама кар'єристка, син, у якого тоді коли треба жінок немає, а коли не треба - є. І ще матюклива сусідка, яка мутить темки все своє життя і супроводжує головних героїв від часів заслання у Сибір до сьогодні.

Звичайна чи незвичайна українська сім'я, але я особисто знаю людей, з яких могли писатися персонажі. Весь час було відчуття, що я поруч з ними, що вони і є моя родина. Просто хтось це нарешті надрукував.

Я взяла цю книгу після детективу Кононенко, який весь час тримав у напрузі. А тут не відпускало відчуття іронії. У такому непростому і заплутаному житті є ще місце сміху. Це такий собі стендап 70річної бабки. Але якщо я доживе до 70, хоч у щоб він у мене був такий.

П.с. А ще це могла б бути книга Спитайте Мієчку, якби її писала бабуся Теодора

[Bogdan Obraz · Rating 4 out of 5]

Автор чудово описує історію про бабусю, яка піклується своїм дорослим внуком і дуже стурбована щодо його нової обраної любові. Власне, це занурення в історію, що триває понад пів-століття (КДБ, Чорнобиль, становлення незалежності, буремні дев’яності ітп), де окрім головної героїні є її подруга – ексцентрична баба Зоя, чиї фрази й вислови є легендарними.
Також у книзі є і перший твір письменниці – “Забавки з плоті та крові”, який здобув гран-прі у конкурсі “Коронація слова”. Абсурдна, на перший погляд, історія відносин трансвестита і сліпої дівчини, сповнена цікавими філософськими роздумами і психологічними питаннями.