Назва цієї збірки новел не менш оманлива, аніж варіанти доль багатьох її героїнь. Заміжжя і побут гнітять їх, залишаючись чи не єдиною реальністю, на яку можна сміливо опертися у житті, сповненому короткотривалих почуттів та довготривалих переживань. Зріз життя не одного покоління, події, що відбуваються за лаштунками дверей багатьох помешкань та на вулицях Києва. Виживання у «новій» столиці незалежної України в умовах «дикого ринку», спорадичні вояжі на Захід, іноді під приводом службовим, іноді — інтимним, а часто під обома...
Це збірка невеличких пікантних історій про любов, зраду, гроші, подарунки, монотонне подружнє життя та старовинні професії. Долі героїнь різноманітні – як у Києві так і за кордоном. Проте єдине, що об’єднує героїнь – це пошук чогось (когось) кращого.
Перше, що варто знати - дія у всіх оповіданнях відбувається в кінці 80-х - на початку 90-х, тому атмосфера відповідна: нерозуміння як жити, відсутність грошей, постійний пошук чогось кращого, єдиний спосіб потрапити закордон - на конференцію або за запрошенням. Для більшості жінок у цій книжці "чимось кращим" вивився чоловік із заходу Європи. І наче всі історії різні: комусь вдається успішно вийти заміж, комусь ні, хтось просто розважається, але все просякнуто безвихіддю і безгрошів'ям. З цікавого - оповідання наче пов'язані між собою, в одному згадуються імені героїнь з інших, переказуються їхні історії. Але це так нікуди і не приводить. А ще тут дуже багато подружньої зради, різного гатунку і тривалості, але жоден герой не шкодує про те, що зрадив чи зрадила свою дружину/чоловіка. Це все лишило якісь змішані почуття: оповідання написані добре, вони цікаві, приправлені гумором, але вайбу голодних 90-х, низької моралі і західноєвропейського принца було трохи забагато. Хоча, книга вперше надрукована у 2004, і мабуть її краще сприймати як свідчення свого часу, не натягуючи на неї реалії і можливості 2024-го.