Хома прожив таке довге і таке коротке життя на своїй землі, зі своїм народом, розділяючи весь біль, що припав на долю України... У колгосп пішов одним із перших — щоб дали спокійно жити. Двох синів відправив на фронт, а після перемоги сім років чекав на повернення сина — ворога народу — з таборів... Навчав дітей і онуків жити та не боятися. І уроки діда не пройшли повз їхні серця...
Життя - таки дуже непередбачувана субстанція) люди часто кажуть, що краще вчитися на чужих помилках, ніж робити власні... якщо ви теж так вважаєте, то книга стане для вас безцінною скарбничкою життєвого досвіду і мудрості різних поколінь; якщо ж довіряєте лише власним висновкам - тим більше варто прочитати цей роман: він стане ще одним доказом того, яке все ж таки неймовірне життя...