Jump to ratings and reviews
Rate this book

Сказки старого Вильнюса #4

Сказки старого Вильнюса IV

Rate this book
В Старом Городе Вильнюса 108 улиц, и на каждой что-нибудь да происходит. Здесь оживают вымышленные персонажи и возникают из ниоткуда выдуманные города, духам Нижнего Мира приносят в жертву горячий шоколад, деревьям читают сказки, чтобы лучше спалось зимой, за высокой стеной шумит невидимое море, а ангел смерти всегда готов прийти на помощь соседям, оказавшимся в беде.

480 pages, Hardcover

First published November 1, 2015

5 people are currently reading
69 people want to read

About the author

Max Frei

169 books603 followers

Макс Фрай

"Max Frei" is a pen-name of Svetlana Martynchik. She has created the well-known Echo series. Svetlana Yuryevna Martynchik is a Russian writer and artist.

Martynchik studied at the philological department of Odessa State University, but dropped out without graduating. Martynchik lived in Moscow since 1993 and lives in Vilnius since 2004.

For more details see Wikipedia: Svetlana Martynchik

Ratings & Reviews

What do you think?
Rate this book

Friends & Following

Create a free account to discover what your friends think of this book!

Community Reviews

5 stars
63 (65%)
4 stars
23 (23%)
3 stars
6 (6%)
2 stars
4 (4%)
1 star
0 (0%)
Displaying 1 - 9 of 9 reviews
Profile Image for Iryna Khomchuk.
465 reviews79 followers
April 3, 2018
Творчість Макса Фрая я відкрила для себе не з його найвідомішого світу Лабіринтів (Хронік, Сновидінь) Відлуння, а саме з казок. Казок про місто, у любові до якого не стомлюсь зізнаватися (кому набридла — їдьте до Вільнюса))). Збірки максфраєвських містичних історій стали для мене своєрідним антидепресантом, який я приймаю дозовано: по книзі щозими. Щоправда, цьогоріч мене накрило у березні, але хто скаже, що нинішній березень не був зимою? Отож...

Я довго читала цю книгу. Бо часто закривала її, заплющувала очі й бродила-гуляла вузенькими вуличками старого Вільнюса. Заходила у крамнички, пила каву за вуличними столиками затишних кав’ярень, зазирала у таємничі двори, гуляла вздовж Вільняле, зустрічала там вже знайомих духів міста, співробітників Межової поліції (бо ж Вільнюс, на думку героїв книги, стоїть на межі між світом духів та реальним світом) й тих, хто приїздить сюди, щоб змінитися і стати — обов’язково! — щасливішим, гармонійнішим, ціліснішим...

Щоправда, цього разу ефект від книги був якимось незвично короткотривалим — до реальності мене вперто повертали київські метро та типова забудова спальних районів, де місця вільнюській старовинній романтиці ну зовсім немає. Однак той, хто тоне, хапається навіть за соломинку, і часом це його й рятує (не соломинка, а усвідомлення того, що тобі є за що триматися). Тож дочекаюся рейсів від нового лоукосту і таки заміню соломинку на надійний корабель чарівного старого Вільнюса (і ні, це не реклама авіаперевізника)))))
Profile Image for Svetlana.
197 reviews14 followers
December 9, 2015
Очередная безоговорочная пятерка за содержание. Сказки Вильнюса меня ещё ни разу не разочаровывали и этот четвёртый том, видимо, ещё и в настроение отлично попал. Хотя что там, эти истории соответствующее настроение и сами прекрасно умеют создать.
Все-таки я очень люблю все эти немного странные, но такие уютные и прекрасные рассказы про духов, Ветры, Ангелов Смерти, сны и многочисленные реальности.
В этом томе было, кажется, три рассказа, которые я уже читала в каких-то других сборниках, но с удовольствием перечитала.
Грустно, правда, что судя по крайнему рассказу, это похоже последний том. Я, кажется, готова читать их бесконечно.
Единственный минус - это качество издания. Оно на порядок хуже качества предыдущих трёх томов, и это совсем не дело, хотя желание издательств заработать на переиздании понятно, но неприятно. Впечатление от содержания, конечно, не испортило, но все же...
Profile Image for Anna.
104 reviews8 followers
December 24, 2016
Как всегда - замечательно. В этот раз читала по одной сказке на ночь, и это была славная идея. Истории не спутались в голове, каждая осталась в памяти яркой и выпуклой. Да, здесь всё те же темы, те же мысли, и я, в общем-то, согласна с мнением, что читатель вряд ли найдёт здесь что-то принципиально новое. Но кому оно нужно, это новое? Здесь есть главное за что, я люблю Макса Фрая - простые чудеса, замешанные на доброте, вере и дружбе и несгибаемый оптимизм. "Сказки старого Вильнюса" для меня остаются верным лекарством от грусти, обыденности и осенней хандры.
Profile Image for Ekaterina.
421 reviews38 followers
January 17, 2016
The only though I got after reading the forth book is - nothing new, nothing exciting. The same descriptions, that fail to move you or bring out the emotions from the past books, the same ideas, that fail to stir quite the same thoughts and inspiration, the same everything. Some stories were repeated and appear with a different name. My final verdict is - tiring and too normal.
Profile Image for Katerina Romanenko.
9 reviews6 followers
August 18, 2016
Книга хороша и как отдельный том, и как кусочек паззла, в который сложились все четыре тома. Ужасно понравились истории повторяющихся героев, которые сначала встречаются всё чаще, а потом, в этой книге, все сплетаются в единый клубок.
Profile Image for Fellini.
845 reviews22 followers
February 2, 2017
Ожидаемо хорошо и легко читается. И снова хочется в Вильнюс.
Profile Image for Yuri Karabatov.
Author 1 book24 followers
January 3, 2016
Макс как всегда прекрасен. Перечитал и первые три книги заодно :)
Profile Image for Rosse.
394 reviews2 followers
Read
February 22, 2019
У Фрая есть одна гнусная особенность - читая ее, очень легко объяснить себе, что все те штуки, которые в тебе не нравятся, все то, что тебя гнетет и от чего плохое настроение, ну и прочая-прочая - так это от того, что ты не в том месте, не в том времени, еще не встретил того самого волшебного помощника, ну и вообще, это не ты ленивая сволочь, которая нихрена не делает, это все сложилось не так. Заманчиво при этом это все так, что аж слов нет. Так и хочется прийти и сказать - вот даааа, вы все понимаааате, дайте мне мое идеальное чуууууудо.
Ну, а идеальных чудес у нас, как известно, не очень бывает. Поэтому Фрая читать надо не в состоянии "господи, чтож жить-то так тяжко?". И не, мне все еще нравится, я все еще буду ее читать, просто эту мысль явно надо было записать.
Displaying 1 - 9 of 9 reviews

Can't find what you're looking for?

Get help and learn more about the design.