Твори одного з популярних поетів 20х-30х років Майка Йогансена (1895-1937) не видавалися понад півстоліття. Його літературна спадщина має неабияку художню цінність. Це видання – найповніше з досі опублікованих і містить все краще із прижиттєвих збірок поета.
Maik (Mykhailo) Hervasiiovych Yohansen or Mike Johansen (Ukrainian: Майк Гервасійович Йогансен; pseudonyms Villi Vetselius [Willy Wetzelius] and M. Kramar; 16 October 1895, Kharkiv, Ukraine – 27 October 1937, Kyiv, Ukraine) – was a Ukrainian poet, prose writer, dramatist, translator, critic and linguist.
Доба «Розстріляного відродження», за яку шкода подвійно: їх вбито, але ми їх і тепер недостатньо знаємо і цінуємо. Майк Йогансен, експериментатор в царині поезії - ще давно в шкільній програмі він мав зʼявитись замість Маяковського.
Ах, дерево у пам’яті глухій, Що винеслось над обрій давніх літ І так у полі зорянім заснуло. Немов не зорі то були, а деревій: Райдеревом розкинувся над світом І подолав полин, і переміг перій, І виріс в іґдразил, Морями, хмарами і снами оповитий. Те дерево в дитячий край веде, В туман, що закипає над рікою, За ті горби, що десь за ними ген Маює тайна і розтане знов, В жита, що їх хорунжий вітер Жене за ті горби зустрітися, любов, З тобою. Під деревом, що стало серед літа.