What do you think?
Rate this book
Путешествия по Сумеречной Империи #1
Инструкция. Как приручить дракона
Я всегда чувствовала себя чужой в семье магов, родившись обычным человеком без капли дара. Может, и дальше бы так жила, если бы неугодный жених, да к тому же еще и вампир, не устроил за мной охоту. Я, конечно, замуж идти не против, но только за того, кого выберу сама. Выход один — бежать! Бежать далеко, можно даже в другую империю! И не беда, если эта империя окажется драконьей, а все драконы жуткими, самовлюбленными и ехидными. Вот я и рванула от него со всех ног. А вот то, что произошло дальше, кардинально изменило всю мою жизнь!
343 pages, Hardcover
First published July 1, 2015
1 person is currently reading
5 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 of 1 review
January 20, 2024
На книгу вийшов випадково, перебуваючи в пошуках приручення зовсім іншого дракона. Зацікавився обкладинкою. Під нею, до речі, нічого особливого не чекав і новомодною літературою не цікавився — багато зараз барвистих обкладинок багатообіцяючих авторів-початківців. А тут ось вирішив на дозвіллі ознайомитися, ну щоб мати уявлення, що там усередині може бути.
З самого початку сповнена молодістю і, треба розуміти, красою (оскільки все чоловіче плем'я з першого погляду на неї починає буквально втрачати голову), героїня Дані знемагає від надмірної до неї уваги. Вона намагається сховатись від напіввампіра, якого, колись рятуючи, вона пригостила своєю кров'ю. І тепер, за своїми звичаями, він вважає, що повинен обов'язково володіти нею. По дорозі на неї буквально вішаються коти-перевертні, дракони, поромники,.. загалом героїня неабияк стомлена такою увагою, при цьому сама вона кохання не шукає і лише невпинно намагається відбиватися від настирливих докучань.
Це основний сюжет. Якоїсь високої філософії, глибоких ідей, моральних проблем помічено не було. Але, на мій подив, цей невигадливий сюжет поступово зумів мене захопити. Чимала заслуга тут, гадаю, належить героїні. Дані добра, чуйна, весела і безжурна дівчина. І, думаю, як будь-якій дівчині, їй хочеться бути в центрі уваги і з нехіттю відмахуватись від настирливих кавалерів — автор, сама дівчина, і, мабуть, у тому числі втілюючи власні мрії, — надає їй таку можливість. Що дивно, і для мене великий плюс, за такого сюжету обійшлося без вульгарності — героїня стійко відкидає всі зазіхання на власну персону, поки, звичайно, не знаходить того єдиного, кого полюбить сама.
Кінцівку не складно передбачити майже від самого початку: Але, шлях до цієї кінцівки передбачити було складно, я б сказав, він вимудруваний і мінливий, що також в плюс.
Подібна література, як я вже казав, у мене не в пріоритеті, і я навіть не маю особливо із чим порівняти, з Бєляніним «Меч без імені», та Пєхов «Пересмішник». Так ось світ твору мені реально нагадав певну частину зі світу «Пересмішника», а сама «Іструкція приручення дракона», загалом здалася не згірше за Пєхова. Тобто перевершила мої очікування, чого я і сам не очікував😃. Може на дозвіллі почитати ще й продовження, під настрій?
З самого початку сповнена молодістю і, треба розуміти, красою (оскільки все чоловіче плем'я з першого погляду на неї починає буквально втрачати голову), героїня Дані знемагає від надмірної до неї уваги. Вона намагається сховатись від напіввампіра, якого, колись рятуючи, вона пригостила своєю кров'ю. І тепер, за своїми звичаями, він вважає, що повинен обов'язково володіти нею. По дорозі на неї буквально вішаються коти-перевертні, дракони, поромники,.. загалом героїня неабияк стомлена такою увагою, при цьому сама вона кохання не шукає і лише невпинно намагається відбиватися від настирливих докучань.
Це основний сюжет. Якоїсь високої філософії, глибоких ідей, моральних проблем помічено не було. Але, на мій подив, цей невигадливий сюжет поступово зумів мене захопити. Чимала заслуга тут, гадаю, належить героїні. Дані добра, чуйна, весела і безжурна дівчина. І, думаю, як будь-якій дівчині, їй хочеться бути в центрі уваги і з нехіттю відмахуватись від настирливих кавалерів — автор, сама дівчина, і, мабуть, у тому числі втілюючи власні мрії, — надає їй таку можливість. Що дивно, і для мене великий плюс, за такого сюжету обійшлося без вульгарності — героїня стійко відкидає всі зазіхання на власну персону, поки, звичайно, не знаходить того єдиного, кого полюбить сама.
Кінцівку не складно передбачити майже від самого початку: Але, шлях до цієї кінцівки передбачити було складно, я б сказав, він вимудруваний і мінливий, що також в плюс.
Подібна література, як я вже казав, у мене не в пріоритеті, і я навіть не маю особливо із чим порівняти, з Бєляніним «Меч без імені», та Пєхов «Пересмішник». Так ось світ твору мені реально нагадав певну частину зі світу «Пересмішника», а сама «Іструкція приручення дракона», загалом здалася не згірше за Пєхова. Тобто перевершила мої очікування, чого я і сам не очікував😃. Може на дозвіллі почитати ще й продовження, під настрій?
Displaying 1 of 1 review