Світ, у якому живе Віта – суцільна нудна рутина: зміни за касою, гуртожиток із тонкими стінами й нестерпними сусідами, м’ятні льодяники і…смерті. Щомісяця вона помирає, щоби зранку знову повернутися до життя: щоправда, без частини спогадів і без жодних уявлень про те, що робити далі. Забуття і смерть вже майже стали для неї звичними, та коли за дивних обставин починають гинути люди, яких Віта лиш встигла назвати знайомими, вона усвідомлює, що хтось заганяє її у пастку. І вона відчуває його присутність. Він знає все про неї. Він вже зовсім поруч.
До уваги читача: твір містить описи відвертих сцен, сцени сексуального та фізичного насилля, сцени із описами смертей, ненормативну лексику, сцени вживання алкоголю та тютюнопаління.
Чому варто прочитати книжку «Мертва Віта»?
Захоплюючий трилер з елементами містики, де головна героїня помирає безліч разів і щоразу повертається до життя без частини власних спогадів; Занурює в атмосферу похмурого Києва, де на позір знайомі і привітні вулички Солом’янки, приховують загадкові злочини і тих, чиїми руками вони здійснюються; Сюжет розгортається у двох часових лініях, а оповідь ведеться від третьої ненадійної особи з позиції декількох ключових персонажів — але на всіх них тільки одна правда. Про авторку
Анна Стаднік — письменниця і видавнича менеджерка. Авторка численних містичних та фентезійних оповідань, опублікованих, зокрема, у збірках «Місто Спогадів» (2021) та «Хроніки уламків» (2022). Її дебютний роман — пригодницький стімпанк «Свій чужий» — побачив світ у 2024 році.
За освітою Анна — провізорка (недолікарка і перефармацевтка, як сама жартує), тож від її текстів неодмінно чекайте натуралістичних сцен. Також цікавиться езотерикою і знає, як насправді на нас впливає ретроградний Меркурій та чим особливий кожний місячний день. Не дивно, що у такому колі інтересів прилаштувалися ще й космос і ботаніка, а довершує список численних хобі — вивчення кримськотатарської мови.
Анна Стаднік — письменниця і видавнича менеджерка. Авторка численних містичних та фентезійних оповідань, опублікованих, зокрема, у збірках «Місто Спогадів» (2021) та «Хроніки уламків» (2022). Її дебютний роман — пригодницький стімпанк «Свій чужий» — побачив світ у 2024 році.
За освітою Анна — провізорка (недолікарка і перефармацевтка, як сама жартує), тож від її текстів неодмінно чекайте натуралістичних сцен. А ще поряд з цим (не дивуйтеся!) вона знає, як насправді на нас впливає ретроградний Меркурій та чим особливий кожний місячний день.
Розкажу вам рецепт, як треба правильно читати цю книжку: отак сідаєте ввечері на диван, вкриваєтеся одіялом ледь не з головою, робите собі приглушене світло - і не відлипаєте від тексту годинами, поки не зрозумієте, чому і навіщо Вітка вмирала сто мільйонів разів.
А якщо так і не поймете, берете - і починаєте перечитувати знов: десь на третьому колі все стане ясно, як Божий день (я знаю про що кажу, я через це пройшла!).
Якщо серйозно, то у випадку, коли ви побачите цей відгук ПЕРЕД читанням, закину вам декілька підказок: - рідини; - звертайте увагу, з чим приходять примари; - знаєте ж, що таке ґорокракс?; - найгірший(-а) персонаж(-ка) той(та), що типу найбільш норм; - дим - важливий.
Ніби все.
А якщо ж ви прочитаєте цей відгук вже ПІСЛЯ прочитання, просто скажіть: це було клас, правда?🥹👉🏼👈🏼
Мав за честь читати цю книгу для того, щоб написати бльорб! Крута робота, дуже темна і подекуди страшна і з класною розвʼязкою, яка однозначно потребує обговорення!