«Зубри» — сучасний український містичний трилер про амбіції, потаємні страхи і слова, що можуть стати вбивчою зброєю.
П’ятеро авторів-початківців приїздять у віддалений карпатський котедж на письменницький інтенсив. У кожного з них своя причина бути тут: хтось утратив віру в себе, хтось хоче довести, що здатен на більше, а хтось мріє опинитися в полі зору успішного автора й куратора інтенсиву Валерія Вовчака та отримати власний «золотий квиток». Та все змінюється, коли вони знаходять анонімний рукопис — текст, який на диво точно відтворює їхні слабкості та приховані мотиви. І натякає: хтось із них може не повернутися додому. Спершу це здається випадковістю, жартом чи завданням. Але атмосфера стає дедалі напруженішою, коли з’являються нові розділи загадкового рукопису. А коли смерть, описана на сторінках, раптом стає реальністю, письменники починають підозрювати одне одного... Подія, задумана для творчості, перетворюється на психологічний лабіринт, а кожна реакція — на елемент чужого сценарію.
Кому можна довіряти в компанії тих, хто звик приховувати правду за вигадкою? Чи вдасться хоч комусь з героїв вибратися з пастки вже написаного сюжету?
🌸 Ні, смішного суто у книзі немає нічого, натомість почуття гумору авторки по відношенню до своїх читачів просто зашкалює.
📖 Отже, п'ятеро письменників різного ступеню надрукованості, відомості та майстерності під наглядом Куратора попхалися на літературний воркшоп-інтенсив у віддалену від цивілізації карпатську колибу — значиться, активно вчитися тому, як стати генієм. Ну або хоча б вдало податися до видавництва із рукописом.
📖 Звісно, що колиба красіва, природа ще крутіше, але гроза — куди ж без неї! — вибиває вишку із світлом та зв'язком, стежки розмиває, у лісах навколо виють зубри (не питайте), а письменники знаходять листки з рукописом, в якому описані чисто вони і провіщують ці листки смерть одного з них!
☠️ І було б це все дурним жартом, якби одного з них дійсно не вбили...
🐈⬛ А от якщо ви зараз подумали, що це чергова фантазія на тему "And Then There Were None", то вас розвели 💀 Ефективно опрацювали шахраї, як я кажу вдома, коли в хаті знову з'являються нові книги.
✅ Коротше, це дійсно #Дафа_радить почитати, бо ну не можу ж я одна оце тепер сидіти обшахраєна
☕️ Мені сподобалося, не без нюансів — є кілька надто штучних сцен і основна претензія: відсутні ознаки часу. Ну, знаєте, така сферична Україна в вакуумі: якщо це благословенні часи до війни, то трішки не вірю в настільки розвинутий літературний ринок. А якщо вже під час війни, то тим більше не вірю, що жодного її сліду ніде немає, відсутнє як явище.