Для когось АТО – просто три букви. Для когось – справжнє випробовування. Що зробили б ви, якби одного дня залишились без нічого? Чи змогли б знайти в собі сили боротися далі, бо рідне місто виштовхнуло вас зі своїх обіймів і змусило починати все заново? Герої цієї книги, вже маючи певні здобутки в житті, опинились на новому старті, тримаючи в руках лише невеликі рюкзаки. Молоді люди залишили місто, яке було для них уособленням упевненості та стабільності. Позаду – робота, налагоджене життя, власне житло й така обожнювана зона комфорту. Попереду – невідомість і Україна, якої вони ніколи по-справжньому не знали. Із собою вдалося взяти небагато: свої мрії, страхи, стереотипи, комплекси, віру й надію. Саме це й стало їхньою цеглою для фундаменту нового життя, їхньою зброєю для боротьби із випробуваннями. А ще ? спорідненість із рідною землею, зі своїм народом, всю велич і благородство якого вони тільки почали пізнавати. Чим закінчились пригоди героїв, дізнаєтесь, прочитавши цю книжку.
Це історії трьох біженців. Трохи ідеалізовано. Історії скачуть з однією на іншу. Чи це документальний запис, чи художній - мені по стилістиці не зрозуміло. Ідея книжки - хороша, а ось виконання якесь халтурне і на швидку руку.