What do you think?
Rate this book
Мавка і Ко
У світі, де офіс на Рибальському — це точка перетину буденного й магічного, мавка Наталка працює на гарячій лінії «Берегиня» вдень, а вночі виводить на чисту воду тих, хто заплутався між совістю й зиском. Разом із подругами — римською чаклункою Беатріс і кібервідьмою Аліною — вона намагається врятувати Київ, який переживає вторгнення, зраду й пробудження прадавніх сил. Київ під обстрілами, але справжні битви не лише на передовій. Магія проривається в офіси, у квартири й у гаджети волонтерок, але є ті, хто все пам’ятає і боротиметься за місто.
Іронічне урбаністичне фентезі про війну, справедливість і про ті місця, куди краще не телефонувати після десятої вечора.
Іронічне урбаністичне фентезі про війну, справедливість і про ті місця, куди краще не телефонувати після десятої вечора.
384 pages, Hardcover
Published February 24, 2026
8 people are currently reading
34 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 8 of 8 reviews
Read
March 5, 2026DNF на 25% аудіокнижки.
Я люблю міське фентезі, мені подобається ідея таємного Києва, населеного всім бестіарієм української міфології, й таємної війни на додачу до звичайної війни, де на Рибальському, крім його очевидних мешканців, є ще й магічне управління. Я люблю фентезійне буквальне втілення метафор: стирання автентичної пам'яті цих місць - метафора того, що століттями намагалася й досі намагається на окупованих територіях зробити колоніальна політика росімперії - тут, здається, стає буквальним магічним сюжетом (принаймні якісь перші згадки про це вже були, думаю, це далі має якось розгортатися). Це я до того, що я дуже хотіла полюбити цю книжку.
На жаль, книжці дуже бракувало структурного редактора, який щось би зробив із сюжетом, бо станом на чверть книжки нормальної зав'язки сюжету просто нема, в манній каші тексту плавають комочки (а) фантастичних збігів обставин і нежиттєздатних діалогів; (б) нав'язливо дидактичних оповідань "будеш рубати ліс - загинеш від стихії, крастимеш гуманітарку - бачитимеш привиди тих, кого через це не змогли врятувати". Є штуки, які легко було виправити, але не виправили (якщо треба, щоб загибель когось із персонажів мала на читача емоційний вплив, смерть цього героя не мусить бути його першою появою в тексті, він мусить з'явитися десь перед тим, і відсутність підводки в тексті не перекрити пафосними фразами "пам'ять - це не тільки те, що тримаємо ми, це й те, що тримає нас").
Заодно - я років на тридцять старша за цільову авдиторію, якій будуть смішні приколи про те, як на депутатку в стилі Безуглої, яка пише фігню в соцмережах, насилають духа Серуна. Якщо вас таке не смішить, є ймовірність, що тутешній гумор вам не зайде. Якщо не любите байрактарщину, то вам теж не сюди (всякі сюжети штибу того, що привида Києва не існує, бо це збірний образ, але існують привиди, тобто всяка нечисть, які допомагали пілотам).
Я люблю міське фентезі, мені подобається ідея таємного Києва, населеного всім бестіарієм української міфології, й таємної війни на додачу до звичайної війни, де на Рибальському, крім його очевидних мешканців, є ще й магічне управління. Я люблю фентезійне буквальне втілення метафор: стирання автентичної пам'яті цих місць - метафора того, що століттями намагалася й досі намагається на окупованих територіях зробити колоніальна політика росімперії - тут, здається, стає буквальним магічним сюжетом (принаймні якісь перші згадки про це вже були, думаю, це далі має якось розгортатися). Це я до того, що я дуже хотіла полюбити цю книжку.
На жаль, книжці дуже бракувало структурного редактора, який щось би зробив із сюжетом, бо станом на чверть книжки нормальної зав'язки сюжету просто нема, в манній каші тексту плавають комочки (а) фантастичних збігів обставин і нежиттєздатних діалогів; (б) нав'язливо дидактичних оповідань "будеш рубати ліс - загинеш від стихії, крастимеш гуманітарку - бачитимеш привиди тих, кого через це не змогли врятувати". Є штуки, які легко було виправити, але не виправили (якщо треба, щоб загибель когось із персонажів мала на читача емоційний вплив, смерть цього героя не мусить бути його першою появою в тексті, він мусить з'явитися десь перед тим, і відсутність підводки в тексті не перекрити пафосними фразами "пам'ять - це не тільки те, що тримаємо ми, це й те, що тримає нас").
Заодно - я років на тридцять старша за цільову авдиторію, якій будуть смішні приколи про те, як на депутатку в стилі Безуглої, яка пише фігню в соцмережах, насилають духа Серуна. Якщо вас таке не смішить, є ймовірність, що тутешній гумор вам не зайде. Якщо не любите байрактарщину, то вам теж не сюди (всякі сюжети штибу того, що привида Києва не існує, бо це збірний образ, але існують привиди, тобто всяка нечисть, які допомагали пілотам).
March 13, 2026
Це було прекрасно в аудіо. Дякую Абук, Vivat та авторці за ці моменти розслаблення у напружені робочі дні.
Це історія, де мавки, лісовики й відьми живуть у наш із вами час, у Києві під час повномасштабного вторгнення, і допомагають боронити країну від русні.
Я б сказала, що це гумористичне фентезі чи пригоди. Тут багато дуже київських тем, типу метро «Львівська брама». Тут багато про те, що ми переживаємо зараз, і саме це допомогло мені трохи відійти від жорсткої зими.
Сподобалася головна героїня та стосунки мавки й відьми, яка приїхала з Риму волонтерити.
З мінусів: ну дуже багато всього в одній книзі, може, десь якісь арки не туди.
Але мені було кайфово в аудіо.
Це історія, де мавки, лісовики й відьми живуть у наш із вами час, у Києві під час повномасштабного вторгнення, і допомагають боронити країну від русні.
Я б сказала, що це гумористичне фентезі чи пригоди. Тут багато дуже київських тем, типу метро «Львівська брама». Тут багато про те, що ми переживаємо зараз, і саме це допомогло мені трохи відійти від жорсткої зими.
Сподобалася головна героїня та стосунки мавки й відьми, яка приїхала з Риму волонтерити.
З мінусів: ну дуже багато всього в одній книзі, може, десь якісь арки не туди.
Але мені було кайфово в аудіо.
March 13, 2026
Треба було кинути раніше, але я домучила цю книгу до 60% і так і не зрозуміла, до чого все це було.
Мені справді дуже хотілося, щоб ця книга мені сподобалася. Але, на жаль, у неї аж надто багато недоліків.
Тут геть немає структури. Якийсь набір довільних подій, які ніяк не складаються докупи. Дії персонажів не мають ні логіки, ні сенсу. Начебто центральною б мала бути тема війни, але крім абсолютно нехудожніх нагадувань очевидних речей про русню і корупцію, тут війна виступає лише фоном. Я так і не зрозуміла, скільки років головній героїні. Чи то 200, чи то 100, чи то мені здалося. Бо поводиться вона як двадцятирічна. В усьому. Це весь час дуже дратувало.
Якби книга була заявлена як янг едалт із відповідними персонажами, то це б мало трохи більше сенсу. А так викликало саму лише фрустрацію. Плюс жахливий гумор.
Справді дуже прикро, бо задумка міського фентезі про мавку в антуражі воєнного Києва здавалася дуже цікавою.
Мені справді дуже хотілося, щоб ця книга мені сподобалася. Але, на жаль, у неї аж надто багато недоліків.
Тут геть немає структури. Якийсь набір довільних подій, які ніяк не складаються докупи. Дії персонажів не мають ні логіки, ні сенсу. Начебто центральною б мала бути тема війни, але крім абсолютно нехудожніх нагадувань очевидних речей про русню і корупцію, тут війна виступає лише фоном. Я так і не зрозуміла, скільки років головній героїні. Чи то 200, чи то 100, чи то мені здалося. Бо поводиться вона як двадцятирічна. В усьому. Це весь час дуже дратувало.
Якби книга була заявлена як янг едалт із відповідними персонажами, то це б мало трохи більше сенсу. А так викликало саму лише фрустрацію. Плюс жахливий гумор.
Справді дуже прикро, бо задумка міського фентезі про мавку в антуражі воєнного Києва здавалася дуже цікавою.
March 13, 2026
Нарешті на українському книжковому ринку представлений жанр ші-слоп. Дуже потужна книжка. Шкода, в ній не знайшлося місця для пса Патрона.
March 11, 2026
Дочитала книгу — і вона залишила дуже теплий післясмак. Багато моментів у ній відгукуються особисто мені.
Я нечасто буваю в Києві, але більшість вулиць і місць, які згадуються в історії мені знайомі. І це неймовірно підсилює уяву під час читання — ніби магія відбувається зовсім поруч. Саме тому ця історія відчувається мені як справжнє міське cosy fantasy — тепле, атмосферне і дуже надихаюче.
Дуже сподобалися персонажі. Кожен з них має свій характер, свій внутрішній світ і свою гармонію. При цьому всі герої і героїні самодостатні — кожна йде власним шляхом і знає, чого хоче від життя. Це додає історії глибини))
Особливо мені відгукнулася Беа — можливо, через її врівноваженість. Хоча іноді, як і в мене, у неї теж прокидається те саме «шило на пригоди» 🙂
Водночас про деяких героїв хотілося б дізнатися ще більше — особливо про їхні особисті історії та стосунки. Дуже цікаво, чи повернеться Мавка вдруге до Карпат у пошуках своїх коренів разом із Беа.
Також з нетерпінням хотілося б у продовженні дізнатися більше про пригоди й вибори Іллі та Дзвінки. А з Аліною взагалі можна робити окрему фентезі-екшн історію — надзвичайно яскрава героїня!
Особисто мені особливо сподобалася перша частина книги, де було більше магії та фентезійної атмосфери — але це, мабуть, тому, що я дуже люблю казкову магію.
Щиро вдячна авторці за ці години занурення у світ казки, магії та тих особливих відчуттів глибини, які залишаються після читання. Ця історія подарувала трохи дива в теперішній час і багато натхнення. Раджу до читання і чекатиму пріквелів до історії))💜
Я нечасто буваю в Києві, але більшість вулиць і місць, які згадуються в історії мені знайомі. І це неймовірно підсилює уяву під час читання — ніби магія відбувається зовсім поруч. Саме тому ця історія відчувається мені як справжнє міське cosy fantasy — тепле, атмосферне і дуже надихаюче.
Дуже сподобалися персонажі. Кожен з них має свій характер, свій внутрішній світ і свою гармонію. При цьому всі герої і героїні самодостатні — кожна йде власним шляхом і знає, чого хоче від життя. Це додає історії глибини))
Особливо мені відгукнулася Беа — можливо, через її врівноваженість. Хоча іноді, як і в мене, у неї теж прокидається те саме «шило на пригоди» 🙂
Водночас про деяких героїв хотілося б дізнатися ще більше — особливо про їхні особисті історії та стосунки. Дуже цікаво, чи повернеться Мавка вдруге до Карпат у пошуках своїх коренів разом із Беа.
Також з нетерпінням хотілося б у продовженні дізнатися більше про пригоди й вибори Іллі та Дзвінки. А з Аліною взагалі можна робити окрему фентезі-екшн історію — надзвичайно яскрава героїня!
Особисто мені особливо сподобалася перша частина книги, де було більше магії та фентезійної атмосфери — але це, мабуть, тому, що я дуже люблю казкову магію.
Щиро вдячна авторці за ці години занурення у світ казки, магії та тих особливих відчуттів глибини, які залишаються після читання. Ця історія подарувала трохи дива в теперішній час і багато натхнення. Раджу до читання і чекатиму пріквелів до історії))💜
March 12, 2026
Прочитала Мавку і от не згодна з аж такими негативними коментарями. Тут історія про довіру, дружбу, про те як важливо знайти себе і не загубити в потоці. Книжка читається доволі легко. Навіть якщо структура не ідеальна — це дебют авторки і думаю це варто враховувати))
Файна ідея, що десь поруч із нами може існувати інший, магічний світ — навіть в офісі чи у звичайному дзвінку на гарячу лінію.
Насправді, хочеться, щоб таких історій було більше, адже вони нагадують, що у світі є місце теплу, дивам і мавкам а не тільки крові і м'ясу, які завернуті в обгортку фентезі (хоч і серед таких книжок є сильні).
Файна ідея, що десь поруч із нами може існувати інший, магічний світ — навіть в офісі чи у звичайному дзвінку на гарячу лінію.
Насправді, хочеться, щоб таких історій було більше, адже вони нагадують, що у світі є місце теплу, дивам і мавкам а не тільки крові і м'ясу, які завернуті в обгортку фентезі (хоч і серед таких книжок є сильні).
March 18, 2026
Дуже крута ідея і класні метафори. Через це навіть хотілося поставити вищу оцінку.
Але мені трохи бракувало стилістики. Місцями потік тексту відчувається дивно: описи не завжди лягають плавно, і сам стиль ніби трохи «стрибає». Через це читати було складно, багато подій, але всеодно відчуття наче бракувало завʼязки.
Але мені трохи бракувало стилістики. Місцями потік тексту відчувається дивно: описи не завжди лягають плавно, і сам стиль ніби трохи «стрибає». Через це читати було складно, багато подій, але всеодно відчуття наче бракувало завʼязки.
March 13, 2026
Я з Києва і дуже люблю отих усіх українських міфологічних персонажів. Тому ідея про те, що на Рибальському офісі є така Мавка дуже мені зайшла.
В загальному більше сподобалось перша частина книги. Було тепло, дякую.
В загальному більше сподобалось перша частина книги. Було тепло, дякую.
Displaying 1 - 8 of 8 reviews