"У цій книзі Юрія Винничука постає дивовижний світ, побачений очима дитини, де реальність переплітається з фантастикою, а казка з дійсністю, де чарівниці й відьми такі ж буденні, як сажотруси або двірники. Світ мальовничих видінь і снів, марева розбурханої уяви пов’язані з малою батьківщиною автора – містом Станіславом (нині – Івано-Франківськ). Одна з кращих книг Юрія Винничука "Вікна застиглого часу" має надзвичайно щасливу долю: вона користується великою популярністю серед читачів, зазнала декількох перевидань в Україні і перекладена англійською мовою під назвою "The windows of time frozen and other stories" (2000). У цій книзі Винничук показав себе як неперевершений майстер оповіді."
Yuri Vynnychuk (sometimes spelled as Yuriy Vynnychuk, Yuryy Vynnychuk, Iurii Vynnychuk, Yurii Vynnychuk, Jurij Wynnytschuk, Jurij Wynnyczuk, Jurij Vіnіčuk, Youri Vinitchouk) is a contemporary Ukrainian writer.
Не знаю чи то через те, що я цю книжку прослухав за один день : в лісі коли грузив дрова, вдома, коли їх різав і складав, і врешті, на розкішній божественній гойдалці, коли відпочитав з на стільки голосно муркітливим кошеням, що його purr майже перекривав аудіокнижку. Але. Але книга мені на стільки сподобалася, що з легкістю можу назвати її найкращою у Винничука. Отже, шо тут є? Магічний реалізм, міфолонізоване дитинство, повна відсутність обіцяного Станилавова (ці історії могли б відбуватися в будь-якому місті і від цього сюжет би ні скілечки не постраждав) і (Алілуя!) відсутність цих примітивно-гидотних порнографічних замальовок, які потім стали візитівкою автора. Відчувається вплив Шульца, що не дивно, адже Винничук його перекладав (в Андруховича вийшло ліпше). Висновок: це єдина книжка Винничука, яку я дійсно можу порекомендувати до прочитання!
P. S. Ну ок, "Аптекар" теж більш менш стерпна річ.
Одна із перших книжок і вона прекрасна. Особливо короткі оповіді, з багатою поетикою, з дуже близьким мені фантазійним світом, хай іноді надто кучерявий та звивистий. Інший, світлий Винничук, що поринає у власне дитинство. Шкода, що він більше так не пише. Окрема любов - серія "Тета Амалія".
Досить непогана збірка історій. Від неї віє дитинством, і не лише автора, а й своїм власним. Дитина в ранніх оповіданнях - збірний персонаж з усіх діток пост-радянського світу. З сторінок віддає ароматом очікування Різдва, літа, зустрічі з друзями та чергового рейду по ягодам сусідніх дворів. Але глобально, не можу сказати, що книжка мені сподобалась - чим далі від дитинства, тим менш цікаво. Остання казка виявилась сухою і не цікавою, та й в додачу не такою ж уже казкою.
Дуже хороша збірка старих оповідань. Автор запрошує читача в дивовижний світ спогадів, уяви, казок. У чарівний світ дитинства. Не дивлячись на певні діалекти, у Винничука чудовий стиль описувати природу, запахи, смаки і вищі почуття.