Поводься як друг: усе про стосунки з котами, собаками та фретками

by Анастасія Крамаренко

«Насправді домашні тварини, і коти, і собаки, хочуть до нас прислухатися. Це результат селекції, навіть якщо вона була не завжди свідома. Вони прагнуть розуміти нас і довіряти, тягнуться до нас і готові багато чого пробачити, аби бути поруч».

Чи справді котам ніхто не потрібен, а собаки люблять людей просто так?

Анастасія Крамаренко розповідає, як дбати про добробут собак, котів і фреток, як формується їхня поведінка та стосунки з нами. Чи треба вигулювати котів і чи можуть деякі ігри бути небезпечними? Як собаки й коти поводяться в підлітковому періоді та як змінюється їхня поведінка з віком? Як навчитися розрізняти емоції тварин, якщо їхні прояви зовсім не схожі на наші? Чи сплять коти стоячи й що означають сльози фреток? Авторка говорить як про амуніцію, яку краще обирати для прогулянок, так і про стрес домашніх тварин та особливості їхньої поведінки.

Анастасія пояснює, як дбати про добробут тварин і ставати для них не тільки опікуном, а й справжнім другом.

296 pages, Hardcover

Published January 1, 2025

Reviews

[Яна · Rating 5 out of 5]

Планую прихистити кішечку, тому взялась за це читання. Дуже корисна книга про те, як слід підходити до догляду/виховання тварини, на що зважати та чого очікувати від тварини. Головна думка цієї книги полягає у тому, що якщо підходити до догляду/ виховання тварини винятково з позиції «зробити тварину зручною», то вийде виховати лише ментально нездорову й, ймовірно, фізично хвору тварину.

Ще з важливого — коти/собаки/фретки будуть показувати виразні симптоми тільки у крайніх випадках хвороби. Еволюцією вони навчені приховувати біль до останнього, адже слабкість у природі дорівнює смерть. Тому навіть найменша поведінкова зміна — погана, нейтральна чи навіть позитивна (наприклад, тварина більш товариська до вас) — може свідчити про початок хвороби.

Що мене сильно шокувало й засмутило: до 1980-х років вчені вважали, що немовлята не можуть сприймати біль, бо вони ще малі. Як взагалі до цієї думки можна було дійти? Якщо подібні твердження побутували щодо людей, то не важко уявити, що наука стверджувала про здатність тварин сприймати біль або ж виховання. Жах.

Любіть своїх тваринок і сприймайте не як обʼєкт для виконання команд чи пісяння в належних місцях. За кожної зміни у поведінці чи якійсь пакості, що вчинила тварина, ставте питання: про що це може сигналізувати у її стані? чи достатньо комфортні умови існування тварини? чи достатньо різноманітний досвід життя вона отримує? або ж чи не занадто важкий? Не шукайте причин у «характері» тварин з твердженням на кшталт «та це вона така сама по собі», «та це вона просто шкодить». Шукайте причин у середовищі, яке створили для неї.

[Zlata Khodos · Rating 5 out of 5]

«Поводься як друг» — класний і дуже легкий нонфік про наших улюбленців.

Книжка проводить широкий і високорівневий, проте доволі вичерпний екскурс до того, як тваринки обрали бути з людьми та як еволюціонували, як ми з ними співіснуємо, і як одне одному допомагаємо.

Мені дуже сподобались розділи про:
- етапи зростання тваринки;
- теорії привʼязаності;
- стрес;
- розуміння добробуту та поведінкових проблем.

Є ілюстрації на розуміння досліджень, процесів, і навіть мови тіла улюбленців, коли варто запідозрити, що у їх самопочутті щось не так.

Думаю, це класна база для того, щоби придивитися-прислухатися до улюбленця, познайомитися з ним ближче, грамотно виховати та швидко зреагувати, якщо щось запідозрили.

Нонфік від Віхоли вкотре не підвів 🎃

[Mykhailo Stronskyi · Rating 5 out of 5]

Книжка яка має бути, мабуть, у кожного власника домашніх тварин.

Баланс між доступністю легкістю читання, зрозумілістю та науковим підходом та обґрунтованістю.