Це щемка та зворушлива історія львівської волонтерки, яка на пенсії опікується безпритульними котиками. Героїня розповідає історії тварин, яких врятувала, і як це змінило її світогляд. Волонтерка навчилася помічати, що тварини переживають емоції так, як це роблять і люди. Їм буває сумно, гірко, страшно, радісно… Вони здатні відчувати біль втрати, щастя здобуття, зацікавленість та розпач, зневіру і відданість. Жінка вкладає багато сил і часу в допомогу чотирилапим. І хоч у цьому немає жодного матеріального інтересу, вона відчуває радість від того, що може змінювати на краще долю інших. Нехай це й маленькі життя безпритульних котів.
Героїня ділиться відкриттями, які зробила за час волонтерства, і закликає читачів до відповідального ставлення до тварин, а також до самого життя, де є місце співчуттю та допомозі іншим.
Для середнього й старшого шкільного віку, а також для дорослих.
Наталя Місюк — українська письменниця та блогерка. У своїх творах вона часто торкається таких соціально важливих тем, як популяризація української мови, проблема безпритульних тварин та важливість сімейного тепла.
Хочу привернути вашу увагу до цієї маленької, але надзвичайно важливої книжки, яка розповість вам про пані Джамілю - волонтерку зі Львова та її життєві історії порятунку пухнастиків.
Якщо ви любите тварин, а коти для вас то особлива любов, то ця книга стовідсотково для вас!
Ця книга покликана звернути увагу читачів на величезний масштаб проблеми безпритульних тварин, адже тварин у біді значно більше, ніж здатні прихистити волонтери та притулки.
Героїня закликає читачів до відповідального ставлення до тварин, а також до самого життя, де є місце співчуттю та допомозі іншим. Адже тварини здатні переживати весь той спектр емоцій, так само як і люди.
Якщо у вас є можливість і бажання змінити на краще долю пухнастика, то не зволікайте з цим, адже вони так цього потребують!
Врятувати може кожен. Так, це важко та відповідально, але кожне врятоване життя надихає та додає сил!
P.s. Нещодавно в нашій сім'ї з'явився пухнастий друг, який теж свого часу був безпритульним, будучи ще маленьким кошеням. І подарувати йому дім, любов та заботу було нашим найкращим рішенням, адже у відповідь ми отримали дещо набагато більше❤️.
"Паралельне життя безпритульних котів" Наталі Місюк — це розповідь львівської волонтерки про досвід порятунку безпритульних тварин. Книга звертає увагу на масштаб проблеми бездомних котів і показує, що тварини переживають емоції так само, як люди: їм буває сумно, страшно, радісно, вони здатні відчувати біль втрати й щастя здобуття. Авторка ділиться спостереженнями про те, як турбота про інших робить нас щасливішими, і закликає читачів до відповідального ставлення до тварин та співчуття. Ця зворушлива історія спонукає до роздумів про те, як важливо помічати й захищати вразливих створінь, що живуть поруч з нами, але часто залишаються непоміченими. Книга дає імпульс діяти й піклуватися, показуючи, що кожне врятоване життя має значення. Рекомендована для дітей середнього й старшого шкільного віку, а також для дорослих читачів.
«Паралельне життя безпритульних котів» — це книжка про любов, відповідальність. Про те, як збагнути і полюбити тих, хто водночас схожий і не схожий на нас. Історія зворушує, провокує на роздуми і дає віру у те, що людство стає кращим. Розповідь дає імпульс: діяти, піклуватися, помічати. Мені сподобався погляд авторки на суть щастя. Про те, що стати щасливішими можна через турботу про інших. Для мене це книжка, яку хотілося б подарувати багатьом.
Яка тепла книга! У кожного з нас, мабуть, є подруга, чи друг, які дуже люблять тварин, а особливо, котиків ;) ! Ви впізнаєте свої почуття чи почуття друзів у цих історіях. А ваші діти дізнаються багато нового, краще зрозуміють, як важливо, співпереживати, захищати слабших, і який яскравий світ разом з домашніми улюбленцями. Рекомендую почитати!
Для мене це дуже особлива книжка. Вона про котів - і у ній вони зовсім не схожі на супергероїв. Навпаки. Це маленькі вразливі творіння, які живуть поруч з нами, з людьми, уже багато тисяч років. Втім люди їх часто не помічають. Ми ніби разом, але й ніби живемо паралельно.
Що буде, якщо почати помічати? Скільки прикростей випадає на долю кожного безпритульного кота? Скільки щастя можна знайти для себе у допомозі чотирилапим?
Якби я роздавав премію за твори про гуманне ставлення до тварин, то ця книжка точно б перемогла. Рекомендую усім, хто хоче зробити світ навколо себе добрішим і щасливішим!