What do you think?
Rate this book
Левантійські канікули
Восьмикласники Денис та Сергій під час своїх літніх канікул потрапляють на справжнє вантажне судно і йдуть у рейс «практикантами». Судно ж замість того, щоб одразу повернутися з Туреччини додому, несподівано вирушає у мандрівку Чорним, Азовським, Мармуровим, Егейським, Іонічним та Адріатичним морями. Цю акваторію і прилеглі береги, сполучені цими морями, колись називали Левант. І всі тамтешні порти таки мають щось спільне.
Хлопці призвичаюються до життя і праці моряків, шукають пригод на свою голову в Туреччині, Росії, Греції та Італії, інколи таки знаходять, з чого капітан робить відповідні організаційні висновки.
Але не будемо про сумне. Бо пригоди часом знаходять навіть дисциплінованих моряків. Чи готові хлопці до випробувань? Чи вдасться їм самим, без допомоги дорослих, в екстремальній ситуації повернути судно до рідного порту? Читайте у цій книжці.
Хлопці призвичаюються до життя і праці моряків, шукають пригод на свою голову в Туреччині, Росії, Греції та Італії, інколи таки знаходять, з чого капітан робить відповідні організаційні висновки.
Але не будемо про сумне. Бо пригоди часом знаходять навіть дисциплінованих моряків. Чи готові хлопці до випробувань? Чи вдасться їм самим, без допомоги дорослих, в екстремальній ситуації повернути судно до рідного порту? Читайте у цій книжці.
312 pages, Hardcover
First published January 1, 2014
10 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 2 of 2 reviews
February 14, 2021
У книзі розповідається про пригоди двох хлопців, які потрапили практикантами на вантажне судно "Таврія- ...надцять", що возить вантажі Дніпром, Азовським, Чорним та Середземним морями.
Автор легко і по-простому пояснює особливості різних морських професій через практику "кадетів" у різних членів екіпажу.
Окрема сюжетна лінія - різні морські оповіді та легенди: про Таврію-7, про капітана Соляника, про радиста Кренкеля, про конструктора Сичова тощо і наприкінці книги схема, за якою Чорноморське морське пароплавство втрачало свої пароплави. Ця сюжетна лінія дозволяє зануритися в історію українського торгового флоту другої половини ХХ ст.
Так що Левантійські канікули - дві книжки в одній.
Не хотілося б виглядати буркотуном, але як людина, яка вважає рідним Січеславський регіон, трохи розчарований, що автор жодного разу в повісті не назвав Запоріжжя Запоріжжям. Звичайно, автор згадує, що у місті є трамваї і є гребля. Але вибачте, до такого опису, крім Запоріжжя і Кам'янське підходить. Вже після згадки найвищого в Європі шлюзу стає зрозумілим, про яке саме місто йде мова. Також Енергодар можна було назвати за власним ім'ям, а не просто якесь "містечко атомників". Принаймні назви обох міст позначені на малюнку в книзі. Шкода, що їх назви не потрапили до тексту.
Події книги начебто відбуваються у 90х роках. Мене дещо захопила ідея визначити більш точно, про які саме роки йдеться, оскільки автор залишив купу згадок про історичні події на сторінках Левантійських канікул.
Отже, в Україні тоді в обігу були ще купони (до 1996), головні герої і гадки не мають про мобільні телефони (масове залучення абонентів на мобільний зв'язок в Україні розпочалося після 1997), Блохін є тренером Олімпіакосу (1993-1994), радіопередачі в морі ще ведуться азбукою Морзе (до 1999), триває грузино-абхазький конфлікт (1992-1993). Але разом з тим, герої дивляться футбольний матч Росія-Україна (09.10.1999), вже вийшов фільм Чорна кішка, білий кіт (1998) та країни Балтії прийняли в ЄС (2004).
Враховуючи купони та незнання мобільних телефонів головними героями, яке грає суттєву роль у сюжеті, події точно розгортаються до 1996. Якщо взяти до уваги тренерство Блохіна, період вужчає до 1993-1994. У книзі 600 купонів ще вважаються грошима, не бозна-якими звичайно. Наприклад, на початку 1993 хліб коштував 33 купони, а наприкінці - уже 2000 купонів. Крім того, абхазька війна ще триває, але, як кажуть персонажі, "уже не 1992 рік". Значить, події книги відбуваються у 1993 році на літніх канікулах - червень-липень.
Тоді виникає питання, як читачеві сприймати таку кількість анахронізмів ? Що це, помилка автора чи пасхалка? Я більше схиляються до останнього. У книзі є окремий розділ про сприйняття моряками політичної географії, кордонів країн тощо. Події, які відбуваються на суходолі, моряк може узнати значно пізніше їх настання. Або навіть так: про якісь події в найближчому порту він може узнати навіть раніше, ніж про події на далекій батьківщині, які історично могли відбутися задовго до подій в порту. Не дарма час, за яким живе команда, не київський, не гринвіцький, а судновий: наприклад, "судновий час 19-30". Таким чином, для команди судно стає такою собі капсулою часу, за межами якої час зовсім не обов'язково може іти лінійно.
Отже, анахронізми в книзі - сприйняття моряками часу іншого світу за межами судна.
Автор легко і по-простому пояснює особливості різних морських професій через практику "кадетів" у різних членів екіпажу.
Окрема сюжетна лінія - різні морські оповіді та легенди: про Таврію-7, про капітана Соляника, про радиста Кренкеля, про конструктора Сичова тощо і наприкінці книги схема, за якою Чорноморське морське пароплавство втрачало свої пароплави. Ця сюжетна лінія дозволяє зануритися в історію українського торгового флоту другої половини ХХ ст.
Так що Левантійські канікули - дві книжки в одній.
Не хотілося б виглядати буркотуном, але як людина, яка вважає рідним Січеславський регіон, трохи розчарований, що автор жодного разу в повісті не назвав Запоріжжя Запоріжжям. Звичайно, автор згадує, що у місті є трамваї і є гребля. Але вибачте, до такого опису, крім Запоріжжя і Кам'янське підходить. Вже після згадки найвищого в Європі шлюзу стає зрозумілим, про яке саме місто йде мова. Також Енергодар можна було назвати за власним ім'ям, а не просто якесь "містечко атомників". Принаймні назви обох міст позначені на малюнку в книзі. Шкода, що їх назви не потрапили до тексту.
Події книги начебто відбуваються у 90х роках. Мене дещо захопила ідея визначити більш точно, про які саме роки йдеться, оскільки автор залишив купу згадок про історичні події на сторінках Левантійських канікул.
Отже, в Україні тоді в обігу були ще купони (до 1996), головні герої і гадки не мають про мобільні телефони (масове залучення абонентів на мобільний зв'язок в Україні розпочалося після 1997), Блохін є тренером Олімпіакосу (1993-1994), радіопередачі в морі ще ведуться азбукою Морзе (до 1999), триває грузино-абхазький конфлікт (1992-1993). Але разом з тим, герої дивляться футбольний матч Росія-Україна (09.10.1999), вже вийшов фільм Чорна кішка, білий кіт (1998) та країни Балтії прийняли в ЄС (2004).
Враховуючи купони та незнання мобільних телефонів головними героями, яке грає суттєву роль у сюжеті, події точно розгортаються до 1996. Якщо взяти до уваги тренерство Блохіна, період вужчає до 1993-1994. У книзі 600 купонів ще вважаються грошима, не бозна-якими звичайно. Наприклад, на початку 1993 хліб коштував 33 купони, а наприкінці - уже 2000 купонів. Крім того, абхазька війна ще триває, але, як кажуть персонажі, "уже не 1992 рік". Значить, події книги відбуваються у 1993 році на літніх канікулах - червень-липень.
Тоді виникає питання, як читачеві сприймати таку кількість анахронізмів ? Що це, помилка автора чи пасхалка? Я більше схиляються до останнього. У книзі є окремий розділ про сприйняття моряками політичної географії, кордонів країн тощо. Події, які відбуваються на суходолі, моряк може узнати значно пізніше їх настання. Або навіть так: про якісь події в найближчому порту він може узнати навіть раніше, ніж про події на далекій батьківщині, які історично могли відбутися задовго до подій в порту. Не дарма час, за яким живе команда, не київський, не гринвіцький, а судновий: наприклад, "судновий час 19-30". Таким чином, для команди судно стає такою собі капсулою часу, за межами якої час зовсім не обов'язково може іти лінійно.
Отже, анахронізми в книзі - сприйняття моряками часу іншого світу за межами судна.
January 27, 2015
Чудова книга про подорож на катері Чорним і Азовським морем 2 хлопчаків. Дуже мило слово блядь, автор замінив на Білл Клінтон. Всім підліткам варто читати.
Displaying 1 - 2 of 2 reviews