What do you think?
Rate this book
Лис Микита #1
Лис Микита. Пісня перша
Мабуть, немає жодної української дитини чи дорослого, хто б не знав Франкової казки про Лиса Микиту. Від першої появи 1890 року в дитячому журналі «Дзвінок» дотепер цей персонаж лишається чи не найвпізнаванішим звіром української літератури. Певною мірою його спіткала доля казки в її спрощеному розумінні – та варто лиш один раз ознайомитися з оригіналом, і міф про дитячу казку моментально розвіюється. Лиса ілюстрували багато визначних митців, і кожного разу він набував нової форми та нового значення. Зараз же настала черга постати йому у формі мальопису.
З великим захватом і ще більшою відповідальністю презентуємо вам мальовану історію «Лис Микита. Пісня перша. Графічна адаптація за віршованою казкою Івана Франка».
Проєкт реалізовується у співпраці з Домом Франка.
З великим захватом і ще більшою відповідальністю презентуємо вам мальовану історію «Лис Микита. Пісня перша. Графічна адаптація за віршованою казкою Івана Франка».
Проєкт реалізовується у співпраці з Домом Франка.
64 pages, Paperback
Published January 1, 2025
About the author
Іван Франко
217 books69 followersІван Якович Франко — видатний український прозаїк, поет, драматург, публіцист, перекладач, науковець, фольклорист, громадський і політичний діяч, видавець. Народився 27 серпня 1856 у селі Нагуєвичі (нині Дрогобицького району Львівської обл.) в родині сільського коваля. Рано осиротівши (батько помер коли Івану було 9 років, а в 1872 році померла мати) Франко спромігся здобути грунтовну освіту. У 1862–64 роках він навчався у початковій школі сусіднього села Ясениця-Сільна, в 1864–1867 рр. – у школі отців-василіан в Дрогобичі, а в 1867–1875 рр. – у гімназії в тому ж Дрогобичі. В гімназійні роки почав перекладати твори античних авторів (Софокла, Еврипіда), збирати фольклор, писати вірші і прозу.
По закінченні гімназії у 1875 році Франко вступає на філософський факультет Львівського університету і поринає у суспільно-політичне життя краю. Разом із М.Павликом видавав журнал «Громадський друг», альманахи «Дзвін» і «Молот» (усі 1878), з І.Белеєм журнал «Світ» (1881—1882); співпрацював у виданні кількох журналів та альманахів, зокрема: «Товариш» (1888), «Зоря» (у 1883—1886), «Правда» (1888), газети «Діло» (1883—1886) та інших. Був одним із засновників 1890 року першої української політичної партії — Русько-української радикальної партії (РУРП). 1893 року у Віденському університеті під керівництвом відомого славіста В. Яґича захистив дисертацію і здобув учений ступінь доктора філософії.
Він пережив принаймні три глибокі кохання: до Ольги Рошкевич (у заміжжі Озаркевич), Юзефи Дзвонковської та Целіни Журовської (в заміжжі Зиґмунтовської), кожне з яких знайшло вияв у художній творчості. Одначе дружиною письменника стала киянка Ольга Хоружинська, шлюб із якою він узяв у травні 1886. В їх родині з’явилось четверо дітей. Разом із дружиною видавав літературно-науковий журнал європейського зразка «Житє і слово» (1894-1897). Упродовж 1887-1897 працював у редакції польської газети «Kurjer Lwowski». З 1899 року, відійшовши від громадсько-політичних справ, повністю присвятив себе літературній і науковій праці — став членом Наукового товариства ім.Шевченка (НТШ), очолював філологічну секцію (1898—1901; 1903—1912) та етнографічну комісію (1898—1900; 1908—1913) НТШ; був співредактором журналу «Літературно-науковий вістник» (1898—1907; спільно з М. Грушевським та В. Гнатюком). За життя чотири рази був ув'язнений австрійською владою (у 1877, 1880, 1889 і 1892). Починаючи з 1908 року стан здоров'я погіршується. Невважаючи на хворобу Франко продовжував літературну й наукову працю до самої смерті. Похований у Львові на Личаківському кладовищі.
Упродовж своєї більш ніж 40-літньої творчої активності Франко надзвичайно плідно працював як оригінальний письменник (поет, прозаїк, драматург), перекладач, літературний критик і публіцист, багатогранний учений — літературо-, мово- й мистецтвознавець, етнолог і фольклорист, історик, соціолог, філософ. Його творчий доробок за приблизними оцінками налічує кілька тисяч творів.
По закінченні гімназії у 1875 році Франко вступає на філософський факультет Львівського університету і поринає у суспільно-політичне життя краю. Разом із М.Павликом видавав журнал «Громадський друг», альманахи «Дзвін» і «Молот» (усі 1878), з І.Белеєм журнал «Світ» (1881—1882); співпрацював у виданні кількох журналів та альманахів, зокрема: «Товариш» (1888), «Зоря» (у 1883—1886), «Правда» (1888), газети «Діло» (1883—1886) та інших. Був одним із засновників 1890 року першої української політичної партії — Русько-української радикальної партії (РУРП). 1893 року у Віденському університеті під керівництвом відомого славіста В. Яґича захистив дисертацію і здобув учений ступінь доктора філософії.
Він пережив принаймні три глибокі кохання: до Ольги Рошкевич (у заміжжі Озаркевич), Юзефи Дзвонковської та Целіни Журовської (в заміжжі Зиґмунтовської), кожне з яких знайшло вияв у художній творчості. Одначе дружиною письменника стала киянка Ольга Хоружинська, шлюб із якою він узяв у травні 1886. В їх родині з’явилось четверо дітей. Разом із дружиною видавав літературно-науковий журнал європейського зразка «Житє і слово» (1894-1897). Упродовж 1887-1897 працював у редакції польської газети «Kurjer Lwowski». З 1899 року, відійшовши від громадсько-політичних справ, повністю присвятив себе літературній і науковій праці — став членом Наукового товариства ім.Шевченка (НТШ), очолював філологічну секцію (1898—1901; 1903—1912) та етнографічну комісію (1898—1900; 1908—1913) НТШ; був співредактором журналу «Літературно-науковий вістник» (1898—1907; спільно з М. Грушевським та В. Гнатюком). За життя чотири рази був ув'язнений австрійською владою (у 1877, 1880, 1889 і 1892). Починаючи з 1908 року стан здоров'я погіршується. Невважаючи на хворобу Франко продовжував літературну й наукову працю до самої смерті. Похований у Львові на Личаківському кладовищі.
Упродовж своєї більш ніж 40-літньої творчої активності Франко надзвичайно плідно працював як оригінальний письменник (поет, прозаїк, драматург), перекладач, літературний критик і публіцист, багатогранний учений — літературо-, мово- й мистецтвознавець, етнолог і фольклорист, історик, соціолог, філософ. Його творчий доробок за приблизними оцінками налічує кілька тисяч творів.
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 5 of 5 reviews
July 4, 2025
Людмила Самусь зробила просто богічно чудесну графічну адаптацію. Оця межа між тремкою і дуже виразною естетикою. Дуже подобається рисунок і елегантні текстові вставки. Тепер хочу наступні пісні.
September 25, 2025
Мальопис «Лис Микита. Пісня перша» за сценарієм Богдана Кордоби та малюнком Люди Самусь є чудовою графічною адаптацією відомої віршованої казки Івана Франка. Цей твір не втрачає своєї класичної сутності, і водночас набуває нового життя завдяки формату мальованої історії, який робить історію більш динамічною та доступною для сучасного читача.
Лис Микита, як і в оригіналі, постає хитрим, винахідливим та трохи нахабним лисом, який постійно намагається обхитрити різних лісових мешканців. У цьому мальописі його жертвами стають барани, вовк, півень із куркою та інші тварини. Його вигадливі витівки створюють низку комічних і напружених моментів, які влучно передають характер оригінальної казки Франка.
Сценарій Богдана Кордоби не відходить далеко від канону, він шанує оригінальну історію. Завдяки цьому мальопис зберігає чарівність класики і водночас робить її доступною для тих, хто вперше знайомиться з Лисом Микитою. Тут немає спрощення чи дитячого забарвлення, що іноді спостерігається у мальописах для молодшої аудиторії. Навпаки, мальопис дозволяє відчути всю кмітливість, сміливість і хитрощі головного героя.
Особлива увага у цьому виданні приділена художній частині, за яку відповідає Люда Самусь. Художниця вдало поєднала деталізацію і виразність, створивши образи, що запам’ятовуються. Лис Микита виглядає унікальним. Він не нагадує жодного іншого лиса з попередніх, якого мені випадала змога бачити. А його хитра вдача, міміка та рухи передані через малюнок напрочуд живо. Інші тварини теж оживають на сторінках, мають свої характерні риси, емоції та реакції, що робить історію ще більш захопливою.
Цікаво, що для Люди Самусь робота над «Лисом Микитою» стала певним відпочинком після серії мальописів про війну. В одному інтерв’ю художниця зізналася, що для неї це була «легша тематика» та можливість попрацювати з казкою і легендою. Найскладнішою, за її словами, була розробка самого персонажа Лиса, щоб він виглядав впізнавано та водночас особливо. В результаті Лис Микита у цьому мальописі — це яскравий, харизматичний і неповторний герой, за яким хочеться спостерігати і перечитувати.
«Лис Микита. Пісня перша» є вдалою адаптацією класики у сучасному форматі. Він поєднує шанобливе ставлення до оригінальної казки Франка з хорошим рівнем художнього виконання. Це видання може зацікавити не лише дітей, а й дорослих читачів.
Читання цього мальопису залишає приємне відчуття, що класика може бути сучасною, захопливою та водночас вірною своїм корінням. Адже в українській літературі є багатий пласт творів, які цілком можна адаптувати у формат мальописів, як це часто робиться в іншомовних коміксах. Такий підхід відкриває читачам цікавий, незвичний та свіжий досвід. Мені особисто сподобалося, а оскільки це лише перша частина, з нетерпінням чекаю на наступні пісні.
Лис Микита, як і в оригіналі, постає хитрим, винахідливим та трохи нахабним лисом, який постійно намагається обхитрити різних лісових мешканців. У цьому мальописі його жертвами стають барани, вовк, півень із куркою та інші тварини. Його вигадливі витівки створюють низку комічних і напружених моментів, які влучно передають характер оригінальної казки Франка.
Сценарій Богдана Кордоби не відходить далеко від канону, він шанує оригінальну історію. Завдяки цьому мальопис зберігає чарівність класики і водночас робить її доступною для тих, хто вперше знайомиться з Лисом Микитою. Тут немає спрощення чи дитячого забарвлення, що іноді спостерігається у мальописах для молодшої аудиторії. Навпаки, мальопис дозволяє відчути всю кмітливість, сміливість і хитрощі головного героя.
Особлива увага у цьому виданні приділена художній частині, за яку відповідає Люда Самусь. Художниця вдало поєднала деталізацію і виразність, створивши образи, що запам’ятовуються. Лис Микита виглядає унікальним. Він не нагадує жодного іншого лиса з попередніх, якого мені випадала змога бачити. А його хитра вдача, міміка та рухи передані через малюнок напрочуд живо. Інші тварини теж оживають на сторінках, мають свої характерні риси, емоції та реакції, що робить історію ще більш захопливою.
Цікаво, що для Люди Самусь робота над «Лисом Микитою» стала певним відпочинком після серії мальописів про війну. В одному інтерв’ю художниця зізналася, що для неї це була «легша тематика» та можливість попрацювати з казкою і легендою. Найскладнішою, за її словами, була розробка самого персонажа Лиса, щоб він виглядав впізнавано та водночас особливо. В результаті Лис Микита у цьому мальописі — це яскравий, харизматичний і неповторний герой, за яким хочеться спостерігати і перечитувати.
«Лис Микита. Пісня перша» є вдалою адаптацією класики у сучасному форматі. Він поєднує шанобливе ставлення до оригінальної казки Франка з хорошим рівнем художнього виконання. Це видання може зацікавити не лише дітей, а й дорослих читачів.
Читання цього мальопису залишає приємне відчуття, що класика може бути сучасною, захопливою та водночас вірною своїм корінням. Адже в українській літературі є багатий пласт творів, які цілком можна адаптувати у формат мальописів, як це часто робиться в іншомовних коміксах. Такий підхід відкриває читачам цікавий, незвичний та свіжий досвід. Мені особисто сподобалося, а оскільки це лише перша частина, з нетерпінням чекаю на наступні пісні.
December 28, 2025
Я велика прихильниця мальопису "Арідник", багато в чому через його візуал, тому пропустити аж цілу серію, яку малювала Люда Самусь, не могла ніяк. Тим більше, що казка Франка - чудовий матеріал для мальованої історії.
Серія нас очікує чималенька. Кожну з дванадцяти пісень казки збираються розмістити в окремому томику, так що зі змістом тут все зрозуміло. Перший том -перша пісня. В принципі, мальописна адаптація підходить і для знайомства з першоджерелом, якщо раніше ви його не читали. Оригінальний текст подано практично без змін.
Але я хочу поговорити про малюнок. Я все так само в захваті від роботи Люди Самусь. І в той же час саме через малюнок я категорично не рекомендую брати "Лиса Микиту" для зовсім вже дітвори. Художниця відмовилась від наївного стилю, зобразила ліс та його мешканців дуже деталізовано та яскраво. Однак, більшість звірів виглядають просто мега-кріпово. Ні, вони не погано намальовані, навпаки, всі персонажі дуже оригінальні та виразні. Але якщо хижаків ти очікуєш побачити зловісними, то напівхижі барани чи заєць можуть здивувати. Хоча для мене першість у цьому питанні тримають зубаті кури. Крім того, деякі сцени, як от з вовком та баранами, зображені не по-казковому жорстоко. А дороговказ до двору Микити наприкінці прикрашає череп когось рогатого.
Тому молодшим школярам краще не сюди не йти, а от дорослі можуть насолодитись українською класикою в чудовій сучасній адаптації.
Серія нас очікує чималенька. Кожну з дванадцяти пісень казки збираються розмістити в окремому томику, так що зі змістом тут все зрозуміло. Перший том -перша пісня. В принципі, мальописна адаптація підходить і для знайомства з першоджерелом, якщо раніше ви його не читали. Оригінальний текст подано практично без змін.
Але я хочу поговорити про малюнок. Я все так само в захваті від роботи Люди Самусь. І в той же час саме через малюнок я категорично не рекомендую брати "Лиса Микиту" для зовсім вже дітвори. Художниця відмовилась від наївного стилю, зобразила ліс та його мешканців дуже деталізовано та яскраво. Однак, більшість звірів виглядають просто мега-кріпово. Ні, вони не погано намальовані, навпаки, всі персонажі дуже оригінальні та виразні. Але якщо хижаків ти очікуєш побачити зловісними, то напівхижі барани чи заєць можуть здивувати. Хоча для мене першість у цьому питанні тримають зубаті кури. Крім того, деякі сцени, як от з вовком та баранами, зображені не по-казковому жорстоко. А дороговказ до двору Микити наприкінці прикрашає череп когось рогатого.
Тому молодшим школярам краще не сюди не йти, а от дорослі можуть насолодитись українською класикою в чудовій сучасній адаптації.
January 30, 2026
Франковий "Лис Микита" святкує своє 135-ліття і продовжує з'являтися на українському ринку у сміливих художніх інтерпретаціях!
У цей раз - у вигляді мальопису від видавництва UA Comix у художньому оформленні Людмили Самусь! Тішуся, що нецензурований Франковий текст зажив новим життям, притягаючи як дітей, так і дорослих до знайомства або перевідкриття для себе феномену цього найвідомішого казкового персонажа.
Усього планується 12 випусків - згідно з кількістю пісень у поемі-казці, тож нотуйте, купуйте і читайте українське!
У цей раз - у вигляді мальопису від видавництва UA Comix у художньому оформленні Людмили Самусь! Тішуся, що нецензурований Франковий текст зажив новим життям, притягаючи як дітей, так і дорослих до знайомства або перевідкриття для себе феномену цього найвідомішого казкового персонажа.
Усього планується 12 випусків - згідно з кількістю пісень у поемі-казці, тож нотуйте, купуйте і читайте українське!
August 24, 2025
Класична казка у формі коміксу, де страшненькі (як на мій смак) звірятка мають аргументи проти Лиса Микити, і це все виливається в купу флешбеків під час царського суду. Чогось нового в казку не вносили, контекстів не додавали - та й добре.
Displaying 1 - 5 of 5 reviews