В основі нового роману Галини Пагутяк — найзагадковішої і наймістичнішої сучасної української письменниці — химерна доля українського гуманіста поч. ХVІІ ст., дипломата, поета, публіциста, видавця Яна Щасного Гербурта з Добромиля, побачена очима приблудного волинського шляхтича, який уміє бачити майбутнє, однак лише власне. Це не біографія, а лиш іскра, що пробігла між Ренесансом і Бароко, тінь від тіні чоловіка, що втратив не менше, ніж здобув. Письменниця прагне зазирнути за межу людської свідомості, осмислюючи пограничний стан людського буття.
Народилася в селі Залокоть, згодом родина переїхала у село Уріж. Вважає себе нащадком молдовського господаря Дракули (Влад Цепеш із роду Басарабів, або як ще його називає Галина Пагутяк, Влад Басараб.) Закінчила українську філологію Київського державного університету ім. Т. Шевченка (тепер — Київський національний університет ім. Т. Шевченка). Працювала у школі, у Дрогобицькому краєзнавчому музеї, приватній школі, Львівській картинній галереї. Член Національної спілки письменників України. Лауреат Шевченківської премії з літератури (2010). Живе у Львові.
Химерний роман з дрібкою історією (2014) «Якби мені подарували ще одне життя, я присвятила б його вивченню життя однієї людини – Яна Щасного Гербута, старости мостиського і вишенського.» Атмосферно, драматично та колоритно…
Новина про упокій душі польського шляхтича Яна Щасного Гербута — маґната, мецената, просвітителя та гуманіста, сколихує містечко Добромиль та довколишні околиці. До його похоронів готуються ледь, як не до коронації польського престолонаслідника. До родинного гніздечко Гербутів стікається різний люд з близьких містечок та віддалених куточків Речі Посполитої.
Химерна доля пов’язує невидимою ниткою померлого Гербута з дрібним шляхтичем Северином, який розмірковує про смерть останнього та своє земне життя. Постійні роздуми, розмови та зустрічі з різними людьми наштовхують Серверина на питання, які століттями не давали спокою не одному шляхтичу та філософу. І у всій цій круговерті головне не загубитися самому, шукаючи клаптики життя іншої людини.
І чи вдасться Северину стати «шляхетною тінню» – парсуною для Гербута під час похоронної процесії читач дізнається лишень на останніх сторінках цієї містерії. Проте, хоча й Северин шляхетного походження, але людська простота, щирість та душевність часом перевершує будь які магнатські чесноти та титули. І віднайти прості відповіді на складні питання справа міцного духу та світлого розуму, а не «блакитної крові». Так що, вимкни wi-fi, читай книги.
Роман про людську щирість та простоту, все це представленно на тлі непростих відносин між панами та слугами, принизливими міжконфесійними суперечками та перепетіями тієї епохи. Сам твір - це доволі довге приготування до похорону польського магната із Добромиля, який раптово помирає і його слузі Северину випадає нелегка доля, стати його тінню під час жалобної процесії. Северин дуже любить саморефлексію, деякі її моменти дуже смішні, що надає роману колориту та робить його позитивним для сприйняття.
Панове читачі, маю невелику пораду щодо цієї книги. Перш ніж читати "Маґната", прочитайте спочатку "Слугу із Добромиля". Деякі персонажі і місця перегукуються між собою у цих творах. Тому для мене книга про Яна Гербурта стала більш повною, в чомусь зрозумілішою та глибшою завдяки "Слузі із Добромиля". Звісно, це тільки моє особисте враження та досвід. Загалом, книга припала мені до душі. Я давно не брала до рук історичні романи. Тож із задоволенням прочитала "Маґната". Мені сподобалося, як авторка через історію Северна розповіла про ту епоху, життя простих людей і шляхти, звичаї. Це була приємна і цікава подорож у минуле. Окрема подяка видавництву "Ще одну сторінку". Завдяки вашому оформленню, ця книга стала мені ближчою.