Ця антологія — мандрівка складним лабіринтом української літератури, де ви знайдете роздуми письменників про мистецтво писати і про роль мови, про стиль та силу слова. Від перших нерішучих спроб літературної теорії середньовіччя до сміливих пошуків аванґардистів і насичених національними сенсами текстів пражан, тут кожна сторінка наповнена питаннями й відповідями, сумнівами й надіями. Лаконічні та влучні коментарі дослідниці Ольги Петренко-Цеунової, як світло ліхтаря, допомагають побачити цілісний процес і водночас підсвічують вагомі деталі: як кожне покоління авторів залишає слід, а їхні голоси тчуть тканину української літератури — такої ж мінливої, як час, і такої ж вічної.
Це книжка, яка стане в пригоді не одному поколінню українських філологів, письменників і затятих читачів та читачок! Тисячолітня історія української літературної думки в одній книжці, це ж мрія. Як автори бачили своє місце, свою роль у створенні тексту, для чого вони творили, як шукали межу між особистим творчим поривом і релігійним обов'язком або пізніше громадянським обов'язком, як у літературі в час бездержавності намагалися зберегти свою Україну - і проговорювали ці всі питання одні з одними і для себе приватно. Якщо ви самі пишете - це потрібно читати, щоб розуміти рідну літературну традицію. Коментарі упорядниці дуже помічні й допомагають краще розібратися в контексті. Також любиться, що в більшості текстів збережені рідні правописи, хіба що давня література в сучасній адаптації, аби було зрозуміліше. Ну дуже хороша!