Історія про Різдво Спасителя — це не просто давня чудесна оповідка. Ця історія відбувається у вічності, ніколи не закінчується, а завжди триває. Історія з тисячею облич. Антологія «Різдвяна класика» представляє українські обличчя цієї тисячі. Тут зібрано різдвяну прозу, передусім різдвяні й святвечірні оповідання, що їх написали в різний час різні люди — чоловіки й жінки з різними долею та світоглядом, з різними творчими намірами, які жили сто років тому і живуть поряд із нами. Тому й ці твори дуже різні: сумні й веселі, побожні і світські, реалістичні й фантасмагоричні, повчальні й розважальні, філософські, психологічні, суто естетичні… Усі разом вони розповідають про Різдво — наше Різдво. Вічну історію про народження світла і його перемогу над темрявою.
дуже кайфова збірка, неймовірно красиво зроблена і класно підібрані автори. повідкривала для себе трохи нових імен і змогла все ж трішки відчути отого дитячого захвату від зимових свят ❤️🩹
Після прочитання цієї антології у мене таке враження, що моє власне сприйняття української класики перейшло на інший рівень - я її більше відчуваю і більше розумію. Так, багато написано про тогочасне непросте, а часто і просто невимовно жахливе становище селян, але і це було рідне моєму серцю, оскільки це частина історії мого народу, яку я хочу знати і пам'ятати. Ще хочу відмітити, що відкрила для себе нових авторів, про яких до цього навіть не чула, і тепер хочеться зануритись у ці віднайдені скарби і прочитати усе, що зможу знайти.
Це класна збірка, майже всі твори лягли на душу і насправді були різдвяними - добрими, милими, щирими і обов'язково з дрібкою дива.
Мої фаворити: оповідання Олени Пчілки (чому це ми їх не читали в школі?), "Сльоза" Марка Черемшини, "Також лист" Богдана Лепкого, "Різдво, 1972" Дереша та "Лиш би нам не бути найпотрібнішими" Т. Прохаська
чудесна збірка різдвяних історій, коли хочеться продовжувати вірити в чудеса. … Дорослі, виявляється, знали, що таке невдоволення своїм попереднім життям. Тобто невдоволення собою. А це означало, що вони інстинктивно знали, як би мало бути добре. Тож кожне Різдво було нагодою повірити в заперечення своїх ненормальностей, коротким часом бачення себе надалі таким, як слід. Різдво розганяло сором, наповнюючи світлим відчуттям, що таки щось вдалося, що таки ви-стояли, витягли, напружилися і тепер, дивлячись в очі цілого вертепу, можемо спокійно сказати: чому нас не було там тоді, коли Ви на ніч ся просили...
Камерно і по-різдвяному затишно - багато історій на будь-який смак, але усі по своєму казково-зимові. Дуже хотілось зняти зірочку за кілька розповідей в дусі Федька Халамидника, але і це, на жаль, частина життя.
Я в захваті! Неймовірне видання з чудовими ілюстраціями, а що вже казати про сам зміст. Навіть не могла подумати, що в нас є купа таких творів, які змальовують саме наше, українське, Різдво. Найбільшим відкриттям стала Олена Пчілка, а загалом тепер хочу читати більше наших українських авторів. Отож, це ідеальна книжка для теплих вечорів у різдвяний період, це - крутий екскурс в наші традиції та звичаї, а крім того це - чудова можливість познайомитися з багатьма українськими письменниками і письменницями. Однозначно рекомендую!
10 з 5. Збірку моя сестра купила мені в 2024 році по передзамовленню і вислала за кордон. в грудні я прочитала Гоголя для книжкового клубу , і рівно на рік відклала книгу.
Ця збірка відкрила для мене нові імена. Олена Пчілка відкрилася по іншому, в школі нам наголошували, що вся її заслуга, це те що вона народила Лесю Українку й стала її менеджером. Але , Ольга Косач- Драгоманова дуже талановита письменниця. Можливо , вона зробила величезну пожертву , жертвуючи своєю кар'єрою. Її твори пронизані любов'ю, почуттями та мріями. Оповідання здебільшого з гарною кінцівкою. але є й винятки. Є оповідання насичені військовою тематикою, і це як сучасні так і з розділу класика. Події в оповіданнях відбуваються як на селі. так і в містах. Деякі оповідання визвали сльози суму, деякі усміхнули . посміялася з "Таємничого вбивства", "Нагрудні", що тоді, що зараз таке буває у житті. Ніколи не читала нічого з того що писали діти Івана Франка . Важко зайшов Стефаник , через мову. Думаю буду наступні роки брати збірку до рук і перечитувати деякі оповідання.
Це дуже гарне видання і вартісне за змістом-різдвяні оповідання українських авторів-від класиків і до сучаснихякі спеціально написали свої твори для збірки. Різні історії-сумні в більшості, але є й радісні та світлі. Мені дуже сподобалось
Дуже складно оцінювати збірки. Бо це не щось цілісне, а лише зібране під одну тематику певне число текстів, які є дуже різними. Бо їх писали різні люди, в різний час та під різні події. Проте якщо відкинути це все і оцінити відчуття від прочитаного - то можу сказати те, що я складно і довго продирався сторінками цієї книги! Напевно тому і оцінив на 5 - бо хоч було не просто, але певні неповторні враження я отримав. А якщо бути більш точними - то це сум, розпач та шок від того, як «різдвяна казка» в нашій класиці відрізняється від того, що панує по світу! Бо це переважно жорстокі, шокуючі або в міру позитивні сюжети, які показують стражденність нашого буття і важливість традицій навіть в таких умовах, щоб збереглась хоч крихта світлого. Скажу відверто, хто шукає тут «різдвяного приємного читання» - то забудьте, бо це не про те( В збірці безумовно є хороші та дуже теплі історії, проте більшість все-таки описують реальність, яка була різною і часто неприємною. Але якщо ви хочете ще краще зрозуміти нашу традицію святкування Різдва - то це точно варто почитати. Бо тут ви найдете все те, що так палко берегли і передавали наші предки і що треба зберегти нам попри все. Підсумовуючи: гарна книга, круте оформлення, багато різних текстів та дуже концентрований післясмак від прочитаного! Кому таке подобається - це ваша книга)
vivat готували цю книгу, як подарункове видання і не схибили. Мені її подарував Таємний Санта, і весь залишок грудня я носілась з цією книгою, як курка з яйцем. Не могла намилуватися оформленням, ілюстраціями та зрізом. Знімала її в де кольких локаціях, з усіх ракурсів. Навмання відкриваю книгу, знаходжу початок оповідання і починаю читати. Будь-яке з оповідань буде в тему, бо всі вони - про Різдво. Класичних авторів тут більша частина і також є твори сучасних авторів. Я прочитала не всі, залишила ще на наступне Різдво. Сподобалися оповідання Олени Пчілки (Забавний вечір, Чад). Таки невеличкі за обсягом, але з потужним драматичним компонентом. Морозенко, Панаса Мирного нагадав чому я тримаюсь осторонь від української класичної літератури. Суто страждання та смерть. Хоча Михайло Коцюбинський та Петро Франко, і знову ж, Микола Гоголь (в перекладі Максима Рильського), запевнили мене що не лише про страждання та смерті можуть писати українські класики.
Багато тут сумних або відверто страшних оповідань - про війну, про фронт. І у класичних авторів, й у сучасних. Така доля в України - разом за разом відбиватися від загарбників. Але водночас, антологія, що охоплює сто років різдвяних оповідань, показує як рік за роком в Україну приходить Святвечір, а потім Різдво. Рік за роком люди зустрічають свято, коли "найтемнішої ночі сходить найясніша зоря".
Чудова збірка, дуже сподобалась Олена Пчілка (після Збентеженої вечері купила окрему збірку з її творами), відкрила для себе Модеста Левицького. Загалом настрій збірки зовсім не святковий, багато новел дуже сумні і трагічні але точно передають не тільки дух часу але і традиції притаманні регіону кожної авторки чи автора (Певно тому мене так порадувала Пчілка описами Полтавщини). Спочатку читала вибірково спираючись на назву, але назва не дає жодних підказок про настрій тексту, так у збірці є з десяток Святвечорів деякі дуже теплі а деякі мене шокували. Частина з сучасними текстами, цілком очевидно, написана спеціально для збірки у 2024 році, мені взагалі не сподобалася. Я впевнена, що через 20 років це буде вже історією і сприйматиметься інакше. Загалом книжка варта домашньої бібліотеки кожного, враховуючи що є тексти які вже давно ніде не друкувались але потрапили сюди.
Різдво, свято, яке завжди огортає затишком дому, теплотою родинного кола, звʼязком з минулим, теперішнім і майбутнім. Для нас, українців, воно завжди було чимось особливим, бо занадто багато приховане в цих відвічних святочних традиціях.
Ця антологія – справжній скарб, що ниточкою «свого, рідного» поєднує сьогодення з минулим. Як тоді, так і зараз, ми, на жаль, не можемо посадити весь нарід за пишно убраний, гомінливий стіл. Бентежна українська доля така, що Різдво змушене знаходити українців і за тисячі кілометрів від дому, і в убогих хатинах, і в промерзлих окопах чи холодній.
Вихор традицій, вірувань та доль. Неймовірна добірка творів, які проникливо інтерпретують соціально-політичні питання тих часів, втілюючи тим найрізноманітніші настрої в кожній історії. Буду чесною: не всі оповідання припали мені до душі, але деякі не можуть відпустити мене й досі. Одне з них я навіть перечитала, настільки воно було неймовірне. В загальному ця книга подарувала мені саме те, що я шукала: різдвяний дух, відгомін традицій, трохи віри в диво і добро, трохи розбитого серця. Атмосфера, створена авторами, перевершила навіть типові різдвяні фільми, бо принесла справжнє відчуття єдности зі «своїм, рідним». Ця книга стала для мене ще одним доказом того, що навіть у найскладніші часи українська культура живе і попри все квітне, даруючи нам силу та натхнення в боротьбі.
Чудова збірка святкових оповідань. Ця книга про життя у всіх його проявах і багатогранності. Про дім і різдвяні традиції, про деякі з яких, на превеликий жаль, я дізналася вперше. Одні історії сповнені надії і теплих спогадів з дитинства, інші оповиті різдвяною містикою, деякі розповідають о справжніх казкових дивах, але геть не всі історії радісні й життєствердні - чимало оповідань пронизані сумом і свідчать про складну долю українців крізь віки, повну лих та нещасть, у війні. Скільки звичаїв, історій, пісень та творів було втрачено, скільки випробувань і бід що у давні часи, що зараз спіткають наших людей. Але це тільки доводить, що свою культуру треба берегти і відроджувати. Велика подяка авторам і видавцям книги за цей різдвяний дарунок!
Багато слів не треба, це неймовірно прекрасна збірка! Чи різдвяна в сучасному розумінні? Не завжди, інколи Різдво буває сумним, злим, несправедливим… а інколи теплим, щасливим та сповненим див. Тут можна знайти історію на будь який смак та час, їх підібрано напрочуд майстерно. А скільки ж тут описів традицій як давно забутих, так і досі вживаних по всіх куточках України…🥰 Окреме вау за оформлення, поставила на камін як додаткову різдвяну прикрасу. 🙂↕️
«Дерево росте не тільки вгору, але і вглиб, – казав. – Галуззя і листки – це наше знання і досвід, а народні звичаї – це коріння. Чим корінь глибший, тим дерево сильніше.»
Хороший подарунок на Різдво, книжка прекрасна за своїм оформленням) Щодо збірки, то з багатьма письменниками(-цями) познайомилась вперше.
Трапляються твори, які не тільки сюжетно схожі між собою але і розвʼязками, і часто трагічними. Можливо варто було додати трішки поезії, яка стосується різдвяної теми, колядки щось таке. Хоч якщо дивитись з іншого боку, ця книга про те, яке Різдво було і є різним: і щасливим, і тривожним, і на жаль, сумним.
На противагу саме святкування Різдва дуже чудово описується у творах, зима у всіх своїх красивих та нещадних проявах (якої у нас вже давно немає, тому для ностальгії в самий раз про це читати, згорнувшись під теплою ковдрою).
Дуже красиве видання! Оформлення заслуговує окремої похвали: обкладинка, ілюстрації – усе дуже красиво й атмосферно. Видно, скільки роботи вкладено, щоб зібрати стільки різдвяних творів в одному місці.
Книга вміщує різні історії: одні теплі й затишні, інші болючі, а деколи навіть трагічні. Щось зачепило більше, щось менше, але загалом дуже цікаво було знайомитися з такою кількістю авторів і їх різдвяними творами.
Це саме та книга, яку варто мати у своїй бібліотеці.
Попри чудове пояснення у вступі, збірка занадто депресивна, якщо читати її, не перериваючись на інші книги. Ну і початок дещо розчарував. Попри те, що "Вечори на хуторі..." й класика, далі містяться значно сильніші твори.