Вибране: художня проза, спогади

Рядки з тіні

by Василь Королів-Старий, Анастасія Бідонько (Упорядниця і передмова)

Ті, хто читав про маленьку Хуху-Моховинку, навряд чи знають, ким був її автор — Василь Королів-Старий. За своє насичене життя він устиг попрацювати і ветеринаром, і редактором, і малярем, і викладачем, і письменником. У пам’яті українців він тісно пов’язаний із творами для дітей, але за добрими казками про Нечисту силу захована багатогранна і непересічна душа, сповнена глибоких думок і любові до України. Василь Королів-Старий зміг виїхати в еміграцію і так врятувався від долі своїх репресованих сучасників. Крім того, він заохотив свою дружину Наталену Королеву до творчості, й потім вона навіть перевершила чоловіка у впізнаваності. В еміграції він працював на благо України до останнього подиху, але у спогадах обрав висвітлити не це. Натомість розповів силу-силенну добрих оповідок, як лише вміє оповідати дитячий — і не тільки — письменник. Окрім трьох оповідань про буденність очима дітей, у книжці подано спогади автора «Згадки про мою смерть», які стали його останнім і найбільш значимим творінням.

320 pages, Hardcover

Published January 1, 2024

About the author

Народився 4 (16) лютого 1879 в селі Ладані на Полтавщині у сім’ї священика.
Навчався в Полтавській духовній семінарії, де познайлмився з С. Петлюрою.
Отримавши імператорський дозвіл на навчання у світському закладі вступив до Харківського ветеринарного інституту, що його закінчив 1902 року.
Працював ветеринарним лікарем. Видав популярний посібник з ветеринарії — рос. «Скотолечебник».
Брав участь в революційному і українському національному русі.
1906 року за організацію селянської спілки був заарештований і ув’язнений. Після звільнення перебував під наглядом поліції.
Зайнявся журналістикою, став активним дописувачем українських газет«Рада», «Хлібороб», «Засів».
У 1917 році працює у київському видавництві «Час», а також став першим редактором часопису«Книгар» — першого критико-бібліографічного періодичного видання України.
За час редагування опублікував на його сторінках 37 статей та відгуків на нові видання.
7 березня 1917 року був обраний до складу членів Української Центральної Ради від ТУП. У тому ж році обраний членом Київського губернського виконавчого комітету Ради об’єднаних громадських організацій.
Один із фундаторів та голова Товариства шкільної освіти, член ради Київського товариства «Просвіта».
1919 року В. Королів-Старий відряджений з дипломатичною місією УНР до Праги, де й залишився жити до кінця життя. Там познайомився з майбутньою дружиною — українською письменницею Наталеною Королевою і оселився в містечку Мельнік.
Багато років викладав в Українській господарській академії в Подєбрадах, водночас не покидаючи літературної творчості.
Туга за рідним краєм відбилася в усіх його творах: і в романі «Чмелик», що розповідає про мандри юнака з Полтавщини, і в оповіданнях, і у збірці казок «Нечиста сила», яка вийшла друком у 1923 році у чеському місті Каліші.
У доробку письменника є і п’єси-казки «Русалка-жаба», «Лісове свято», і твір про Бориса Грінченка, і чимало перекладів з чеської мови, і навіть малюнки, на яких відтворено природу і побут Закарпаття.
Фундаментальною малярською його працею слід вважати розпис василиянської монастирської церкви в с. Імстичево.
1930 року опублікував спогади про Симона Петлюру, з яким не тільки навчався в Полтаві, але й співпрацював у Київському губернському земстві, зокрема в питанні упорядкування могили Т. Г. Шевченка.
Помер письменник 11 грудня 1943 в Чехословачинні.