«Спитай у пилу» – класика американської літератури й найвідоміший роман Д жона Фанте. Це історія п ро Артуро Бандіні – молодого хлопця, що поневіряється у Лос-Анджелесі часів Великої депресії з надією стати письменником. На шляху до визнання Артуро закохується в Каміллу, мексиканську фіціантку зі складним норовом, яка стала для нього і музою, і гірким нещастям…
Це улюблена книга Буковскі, і в неї нема оцінок в українському сегменті. Цікаве поєднання.
Це жива історія зі справжніми і дуже недосконалами персонажами. Рідкість, коли успіх головного героя, до якого він так прагнув, десь там на фоні його переживань. Смішних, егоцентричних, навіяних і ще бозна яких. Просто череда повторних наступань на колекцію граблів. І багато іронії.
На початку твору мені були не зрозуміли дії головного героя. Артуро Бандіні- хлопець, що хочу стати письменником. Живе у боргах, а як тільки має хоч якісь кошти, бездумно їх витрачає.
Щодо спілкування з жінками… я також дивувалася, бо до мого світогляду така поведінка не пасує чоловіку. Певна, що в сучасному світі, його б за це засудили.
Але мабуть в цьому і є цікавість до роману. Він добре передає атмосферу Америки того часу і те, як відносились до інших національностей. Також в творі порушується тема наркотиків та першого кохання, перших невдач і великого бажання здійснити власну мрію.
Думки героя будуть супроводжувати вас під час діалогів, даючи змогу краще зрозуміти Артуро. Іноді виправдовуючи його. Загалом мені сподобалось і книжка швидко затягнула в свій світ.