What do you think?
Rate this book
Бог не покинув Україну: Архиєпископ Святослав Шевчук у розмові з Кшиштофом Томасіком
У щирій розмові з редактором Католицької інформаційної агенції Кшиштофом Томасиком глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав Шевчук ділиться своїми думками про російсько-українську війну, виклики, які стоять перед Україною і перед всім цивілізованим світом. Він не лише змальовує нинішню ситуацію в Україні, а й подумки зазирає у майбутнє.
158 pages, Hardcover
First published February 22, 2023
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 3 of 3 reviews
April 16, 2024
Які питання в автора, такі і відповіді. Все залежало від того, як автор побудує своє інтерв'ю.
June 12, 2024
Не особливо цікаво. Майже нічого нового.
February 5, 2025
Придбала я цю книгу в основному через те, що мені цікава постать Святослава Шевчука і заявлена тема книги звучить дуже актуально. Тому вирішила, що це гарна нагода почати ближче знайомство з Главою УГКЦ.
Але одразу книга мене дещо розчарувала. Я знала, що це буде формат «питання-відповіді», але в цій книзі питання мені здавались не виразними. Якби вони не були виділені жирним шрифтом, мені б було важко зрозуміти чи це Блаженнніший Святослав говорить, чи журналіст, який з ним розмовляв. Мені не вистачило саме діалогу.
До того ж, як виявилось, книга була написана ще в перший рік повномасштабного вторгнення, а я її читаю вже на третьому році війни і цей розрив в часі трохи відчувається.
То ж в певний момент я почала відчувати все більше і більше роздратування. Мені почало не подобатися, що Блаженніший Святослав пише на якісь не церковні і не суспільні (на мій погляд) теми, його погляд на культуру здався мені дилетантським.
І раптом я побачила за всіма своїми емоціями свою зверхність. А це мій частий гість і мій знайомий гріх. Мені дуже легко вдягнути маску експертності і почати зневажливо ставитися до того, хто не такий «експертний як як». І я дійсно намагаюся боротися з цим гріхом і бачити кожну людину, як вона є: зі своїми слабкостями та зі своїми прекрасними сторонами особистості. Але це дається мені непросто. В тому числі і тому, що я сама від себе вимагаю бездоганності та неперевершеності і постійно страждаю від цього.
Але в цьому випадку, точно не своїми силами, а завдяки милості Святого Духа, я раптом змогла відкинути свою зверхність. І побачити, що Глава УКГЦ, насправді, не просто має право писати про всі ці речі, а має обовʼязок писати про все, що стосується життя людини. І навіть не це головне.
Я перестала бачити його «експертом», а побачила людиною. І далі наше спілкування на сторінках цієї книги було чудовим. Я змогла розслабитися і отримати справжню підтримку Блаженнішого Святослава: через його слово, через його віру, через його дії.
І все це склалося в дуже особливий досвід. Слава Богу за все!
Але одразу книга мене дещо розчарувала. Я знала, що це буде формат «питання-відповіді», але в цій книзі питання мені здавались не виразними. Якби вони не були виділені жирним шрифтом, мені б було важко зрозуміти чи це Блаженнніший Святослав говорить, чи журналіст, який з ним розмовляв. Мені не вистачило саме діалогу.
До того ж, як виявилось, книга була написана ще в перший рік повномасштабного вторгнення, а я її читаю вже на третьому році війни і цей розрив в часі трохи відчувається.
То ж в певний момент я почала відчувати все більше і більше роздратування. Мені почало не подобатися, що Блаженніший Святослав пише на якісь не церковні і не суспільні (на мій погляд) теми, його погляд на культуру здався мені дилетантським.
І раптом я побачила за всіма своїми емоціями свою зверхність. А це мій частий гість і мій знайомий гріх. Мені дуже легко вдягнути маску експертності і почати зневажливо ставитися до того, хто не такий «експертний як як». І я дійсно намагаюся боротися з цим гріхом і бачити кожну людину, як вона є: зі своїми слабкостями та зі своїми прекрасними сторонами особистості. Але це дається мені непросто. В тому числі і тому, що я сама від себе вимагаю бездоганності та неперевершеності і постійно страждаю від цього.
Але в цьому випадку, точно не своїми силами, а завдяки милості Святого Духа, я раптом змогла відкинути свою зверхність. І побачити, що Глава УКГЦ, насправді, не просто має право писати про всі ці речі, а має обовʼязок писати про все, що стосується життя людини. І навіть не це головне.
Я перестала бачити його «експертом», а побачила людиною. І далі наше спілкування на сторінках цієї книги було чудовим. Я змогла розслабитися і отримати справжню підтримку Блаженнішого Святослава: через його слово, через його віру, через його дії.
І все це склалося в дуже особливий досвід. Слава Богу за все!
Displaying 1 - 3 of 3 reviews