Синтéза

by Еліел Дрейк

2082 рік. Третя світова війна, розпочата між Сходом і Заходом, тьмяніє в тіні нової, досі не баченої пандемії. Синтéза, глобальна система безпеки, діє за планом — лише пришвидшує процес. Ні Авангард просвітників-науковців, ні єдиний релігійний фронт «За мир» не здатні зупинити катастрофу. Вони — теж її частина. Повстання гряде.

Українець Клайв і канадець Рей потрапляють прямо в епіцентр цієї боротьби за майбутнє, за правду, за власні душі. Крізь їхні мемуари, сповнені пригод і глибоких роздумів, ми подорожуємо від дикої канадської Арктики до майже вимерлої Америки в пошуках надії, яку неможливо вбити.

360 pages, Hardcover

About the author

ІТ-консультант у сферах маркетингу та підтримки клієнтів, спікер, у минулому — сценарист комерційних роликів. Народився і виріс у Чернівцях, з 2019 р. мешкає в м. Прага, Чехія.

https://elieldrake.com/

Reviews

[Кіра Ендрю · Rating 3 out of 5]

Одразу скажу, що оцінка з огляду на те, що це дебютна книга автора, тож сильно доскіпуватися не буду.

Атмосфера. Вона дійсно прекрасна, проте через велику кількість ілюстрацій я навіть не знаю, чи це текст її навіює, чи картинки... Мабуть, все разом. До речі, в кінці прочитала, що автор задумував цей сюжет для коміксу, шкода, що не вдалося, він вийшов би дуже яскравим. Оці всі локації, види світу на межі апокаліпсису, незвичні місця на кшталт станції, захованої серед снігів... Це було круто.

Герої. Вони виразні, добре уявлялися перед очима. Серйозно, був би це комікс, їх би точно косплеїли та вішали з ними плакати. Окреме дякую за незвичну зовнішність багатьох персонажів, мені цього часто не вистачає у книгах.

Далі будуть дві взаємовиключні тези, але вже як є.

Подача сюжету. Ідея писати сюжет від двох персонажів не нова, але в "Синтезі" є дещо незвичне: обидва герої описують події, що вже сталися, причому подекуди поповнюють або виправляють одне одного. Я такого чесно ще ніде не бачила.

Динаміка сюжету. Але... можу сказати, що це не зовсім мій стиль, бо через те, що герої поспішають переповісти свої пригоди (і цьому є логічне пояснення), події стрімко біжать, я не встигала їх аналізувати та перетравлювати, плуталася у тому, що сталося і з ким саме. Скоріше це проблема мого сприйняття, бо іншим читачам навпаки сподобалася мала кількість описів. Але я б хотіла, щоб їх було більше. І більше розкриття персонажів.

Кажу ж, це був би ідеальний комікс з такою динамікою! 😔

Хочу попередити, що в романі вагоме місце займають християнські мотиви й духовні, роздуми. І якщо в особі Рея й Ребекки мене це не бентежило, бо вони вірували від початку, то швидка зміна світогляду Клайва трохи вибила з колії. Чесно кажучи, я не повірила в цей поворот. Для мене було б правдоподібніше, якби він лишився при своїх переконаннях, але з повагою поставився до поглядів нових друзів.

Але в цілому в мене лишилося приємне враження від книги, тож дякую автору ❤️

[Світлана · Rating 4 out of 5]

​​«Світила моралі мовчали, у той час як світила прогресу розстрілювали одні одних, а ми, порубані рештки «старого людства», падали поміж ними, немов слимаки серед бурі й розповзалися, хто куди»
⠀
Мені здається, що це книга, після прочитання якої ще треба багато над чим подумати. Адже автор у цій історії порушує актуальні на сьогодні питання. А змальоване ним майбутнє (десь років через 60 від наших днів) не здається і таким далеким. Зважаючи на все, що відбувається в світі сьогодні, то й не таким нереальним теж.

Про що книга?
⠀
Загалом у книзі йдеться про 2082 рік. Часи страшні. Світ огорнутий Третьою світовою війною між Заходом та Сходом. Водночас людству загрожує новий вірус. Між собою змагаються різні спільноти, лідери, релігійні діячі, але здається, ніхто з них не зацікавлений у порятунку людей. Кожен шукає вигоду для себе. У центрі цих подій опиняються українець Клайв та канадець Рей. Саме їхні щоденники й читає читач.
⠀
Книга дуже обʼємна (не в плані розміру, а в плані всього, що відбувається в сюжеті). Ми бачимо і розвиток потужного штучного інтелекту, й удосконалення технологій, і наявність щось типу роботів, чипів, які з людей роблять надлюдей (та чи залишається в них щось від людей?). Усе це розгортається на тлі війни, повстань, суперечок. Відчуття, ніби потрапив у якийсь постапокаліптичний світ, який вже не врятувати.
⠀
До речі, за рахунок щоденників (а не просто оповіді), а також стилю ілюстрацій, світу, в мене було відчуття, ніби я не книгу читаю, а граю в компʼютерну гру. Автор писав, що спочатку це мав бути комікс. Справді щось відчувається таке, для коміксу цей сюжет був би класний.
⠀
Книга дуже динамічна: події розгортається ледь не зі швидкістю світла. І це з одного боку добре, а з іншого не дуже:
👌через це не нудно читати, легко йде текст, і загалом книга доволі швидко читається;
❌мені хотілось паузи, зупинитися, подумати. Я не встигла за розвитком подій, за зміною місць, героїв, дій. Інколи думали, а як ви так швидко вже тут опинились, а чому вже це відбувається?
⠀
Також мені не вистачило якогось словника або чогось такого, бо в книзі багато всього відбувається і багато нових дій, але вона занадто швидка, і тому було відчуття, що я гублюсь, хотілось підглянути кудись, коли я втрачала ниточку.
⠀
Ця книга - це мікс різних жанрів: наукова фантастика, кіберпанк, постапокаліптика. Тому якщо вам подобається щось таке, але водночас ви не любите занадто замудровані книги й насичені поясненнями та науковими термінами (як це в Кідрука, наприклад, буває), тоді зверніть увагу на цю книгу.
⠀
До речі, ще помітила, що початок книги більш динамічний і акцент зроблено на подіях, екшену, водночас що далі читаємо, то більше філософії та роздумів автор додає, зокрема, він порушує питання: науки, релігії, розвитку штучного інтелекту та пошуку себе і свого місця. Але сама кінцівка, як на мене, має зашвидкий розвиток, адже вся книга побудована на тому, що йде війна, ще й вірус виникає, і люди мають боротися проти цього, мають якось вижити. А потім в кінці це все розрулюється якось за кілька розділів (звісно, в самій історії може було й не так, але не відчувалось, що кінцівка плавно розвивається, швидше була для мене як стрибок).
⠀
«Синтеза» - це дебютний роман Еліела Дрейка. І мене вражає, як автор продумав все для книжки - не тільки наповнення, але й окремий сайт, де є інформації про створення книги, буктрейлер, відгуки, додаткові ілюстрації, які не потрапили в книгу. Це якось ще більше занурює в атмосферу.
⠀
Я читала не багато наукової фантастики. Тому мені складно оцінити обʼєктивно, чи порівняти з іншими книгами цього жанру.

[Anna Rodenko · Rating 4 out of 5]

Чомусь саме горе робить нас справжніми.

Зі сходу наступає Імперія. Знову. Перемир’я було тимчасовим і все мало повторитися. Китай не дивлячись на повне ембарго, уже збирався з силами. Ми думали вони відхопили собі, скільки хотіли і заспокоїлися…але ні, лише перебудувалися і знову наступали на Європу..
2082 рік. За шість років до цього автор розказує як його сім’я вирішує переїхати до Канади. І мені це так щемить, бо ми в турагенціі, з початку повномасштабного вторгнення, працювали по канадській програмі допомагали нашим туристам оформити документи на біжанство. Ці знайомі назви, Едмонтон, Калгарі - канадські міста, куди я майже щоденно купую людям квитки. Людям, яких скоріше за все, ніколи більше не побачу. І от я читаю книгу, де описується все це знову… і знову, люди кидають бізнес, будинки рідну землю, щоб заїхати якомога далі на захід , від темряви шо насувається зі сходу.

Цікаво, що книга вилежувалася 12 років, і чи знав автор, що його фантастичні допущення ще до її виходу перестануть бути фантастикою буквально вдово в слово, аж до топонімів?

Я часто кажу, що поп культура, особливо фантастика завжди відображає занепокоєння поколінь. Це правда. Навпротивагу ядерних апокаліпсисів минулого століття, в цьому ми пишемо про небезпеку підйому та об’єднання сходу з глобальним піднем, третя (чи може п’ята? не відомо) віна попре на нас з новою силою, а в Україні це особливо актуально, бо це все завжди пре через нашу територію.

До війни тут додається пандемія: «благо, якщо ці ліки на основі синтетичного вірусу, успішно пройдуть випробування, вони обов’язково принесуть перемогу демократичному світу» аякже ..

«Винуватці цієї катастрофи імовірно і досі десь є живі»….

Книга побудована у стилі щоденників двох гг. Проте це читається як повний художній текст, не сухий епістолярний стиль. Цікаво те, що один ГГ, ніби то знайшов мемуари першого, і пише до них коментарі та поправки того, шо він міг знати краще, або той не бачив.

Шлях героя тут лежить додому, Іншими словами до бога. Наповнена смутком, ця історія не про самотність та невизначеність перед обличчям всесвітньої трагедії неосяжної та невідворотної. Вона про пошук шляху до джерела світла. Маю зазначити, що в книзі багато релігійних мотивів. Мені здалося, що автор по своєму дуже віруючий. Можливо тема з чіпізацією суспільства теж має біблейське коріння.

Перейдемо до технологій:

Стнтеза - united security system, по сумісництву найпопулярніша соц мережа того часу - заполонила життя всіх.

Авангард - благодійно просвітницька (аякже) організація яка мала величезний вплив на уряди та силовиків, та займалася науково дослідницькою діяльністю.

Вірус - game changing weapon

Власне, велика кількість айтішних термінів вас нехай не лякає, там все нормально пояснюється.

Книга має елементи бойовика, і знаєте шо? Відносну реалістичність, в тому плані шо ГГ не вміє стріляти і бігати швидко, тому він робить це погано😂Тобто немає отого елементу Рембо.

Книга чудово оформлена і швидко читається. Цікавий факт, шо вона затівалася спочатку як комікс, але вийшла у вигляді роману.

[Igor Mogilnyak · Rating 3 out of 5]

3,5⭐️

Багатообіцяючий початок, але далі мене сюжет не сильно тримав. Гарні малюнки, які доповнюють візуалізацію, але мені цього було тут мало. Очікував чогось більшого тут. Є хороша атмосфера майбутнього і апокаліпсису, але і цього мені було замало для більшої оцінки.

[Juli-Yashka · Rating 2 out of 5]

Із позитивного - цікава ідея і гарна фізично книга. До того ж, якщо не підіймати тему етичності використання ШІ для ілюстрацій, ті самі малюнки були добре підібрані. Видно, що доклали зусиль для того, щоб зображення добре збігалися з текстом і усюди зберігався більш-менш один стиль.

Із негативу для мене те, що:
- найчастіше про події у книзі розказують, а не показують їх. Особливо на початку. Ненавиджу коли автори пишуть реферати на 50+сторінок про свій світ, замість того щоб познайомити з ним читача через дієвих осіб і події у моменті;
- якби не підписи з іменами я ніколи не зрозуміла хто є хто серед персонажів. Усі відчувалися однаковими;
- мотивація героїв майже ніколи не була мені зрозуміла. Як перекотиполе - куди подує, туди вони і котяться;
- українське походження одного з гг не відіграє ніякої ролі в історії. Він міг бути уруґвайцем і нічого не помінялося би.
- дивні порівняння при описах:

Ст.57 - "...з густого фйорду хмар попереду в небі виринуло щось схоже на перевернуте каламутне озеро, затягнуте в тенета полярного сяйва, яке розкинулося небокраєм."
- Як на мене так би описував авіабазу що зависає у повітрі житель середньовіччя, а не хлопець з кінця 21го століття. Це як сучасна людина описувала потяг, як многоокого залізного хробака.

Ст.61 - "...Рей, серйозний, як серцевий напад."
- Мені звучить дивно, як описувати когось дратівливим як діарея чи підступним як рак.

Ст.85 - "...Роберт посвітлішав на своє грубе обличчя з діркою замість ока."
- Це щось на кшталт заюзаного письменницями роментезі "His face darkned", але навпаки? Не краще було тоді написати, що "Грубе обличчя Роберта посвітлішало"?

Ст.78 - "Кров щедро крапала на підлогу й пролітала піді мною, як плями на конвеєрній стрічці."
- Щоб власна кров здавалася плямами на конвеєрній стрічці, треба щоб тебе тягали по колу однією дорогою.

Детальні описи очей і деяких сцен змушували мене сумніватися, що я читаю наукову фантастику, а не якусь романтику, де постійно гіперфіксуються на особливих очах героїв і при сценах сексу волосся героїні опиняється абсолютно усюди, ніби вона якась Рапунцель. На кшталт:

Ст.64 - "Шовкове волосся розлилося ліжком і оповило нас, як друге покривало."
Ст.186 - "Її великі очі кольору лакованого залізного дерева..."
Ст. 221 - "...її очі, які у світлі багаття переливалися чорним бурштином..."

Звісно в будь якому жанрі можуть бути елементи романтики, але саме стиль їх написання здавався мені абсолютно несумісним зі стилем усього іншого у книзі.

Звичайно якби я нічого від Синтези не очікувала то і не розчарувалася так сильно, але що вже поробиш..Мені не хочеться писати негативні відгуки новим українським письменникам, але і замовчувати критику вважаю не правильним.
Автору успіхів у майбутніх творах, але я навряд буду їх читати.

[Reader · Rating 5 out of 5]

Синтеза - Еліел Дрейк @eliel.drake
Видавництво @vydavnytstvo_tut
349ст

2082 рік, йде Третя світова війна між Сходом та Заходом. Двоє героїв: українець Клайв та канадець Рей, борються за майбутнє та потрапляють у різні пригоди.

У книзі неймовірно багато подій та пригод, ризиків та смертей. Другорядні герої, що мають унікальні характери. Тут є і дрони, бластери, летючий транспорт, кіборги,епідемія з дивним вірусом та багато іншого. Були тут діалоги, але було багато у форматі щоденника.

Головні герої іноді наївні, іноді втрачають голову від подій та кожний має свій унікальний характер та стиль, особливо мені сподобався Рей.

Здавалось звичайна фантастична книга, але головне ідея все таки інша - не забувати світло в нашій душі, памʼятати Бога і навчитись не розчинитися в ненависті та злобі цього світу. Була тут своя нотка романтики, багато гарних описів природи та круті ілюстрації, які до речі генерував сам автор. Стиль написання був дуже незвичним.

Загалом книга сподобалась, але фінал трошки затягнутий і філософський,що я не дуже люблю та незважаючи на це книга дійсно варта своєї уваги.

[Василь Слободинський · Rating 5 out of 5]

Мені книга в цілому сподобалася. Однозначно варта уваги. Тим паче український автор. Кому цікаво ласкаво прошу до перегляду огляду на моєму каналі в YouTube: https://youtu.be/NeRybDWodzU?si=PYGQQ...

[Iryna · Rating 3 out of 5]

Давайте одразу прояснимо один факт. Синтеза це підліткова християнська наукова фантастика. З усіма наслідками.
Книга написана в епістолярній формі, що дозволило абсолютно легально закидати читача експозицією, але тут автор більш-менш впорався. Текст не видається натужним, наче перед тобою інтерв'ю з якогось History Channel, і читається легко. За вечір книгу можна подужати.
Разом з тим, в книзі аж занадто багато тропів. Скидається, що автор захотів запхати в свій дебютний роман буквально всі ідеї - злий підступний уряд, злий ШІ, і повстанців, і Імперію, і страшний вірус, і мафію, і борців з мафією, і підпільні уряди, і нову релігію, і навіть Гру в кальмара. Цей вінегрет якимсь робом тримається купи, але історія виглядає як стьобана ковдра, а не як цілісний роман. Та і назва "Синтеза" не надто виходить обов'язкова. Можна було б назвати книгу і H0P3, і Реконструкція, і і принципі як завгодно інакше.
І що саме напевно сумне, жодна ідея не унікальна, бо кожну, буквально кожну коротеньку главу, хотілось підсумувати словами класика: "Це ж було вже". Деякі тропи наскільки заїзджені, що викликають оскому, інші уже давно пішли на пародії, а деякі, якщо сісти і подумати, то викликають питання, а чи взагалі варто їх було використовувати. Наприклад існування великої східної імперії яка була потрібна виключно щоб розбомбити наукову базу де знаходився головний герой і забезпечити їх засобами для виживання, а потім до кінця книги цю імперію, безсумнівно велику і потужну, жодного разу не згадують і ролі ніякої вона не грає.
Ну і релігійний фінал, де головний герой фактично усамітнюється, приходить до Бога, а потім шляхом низки чудесних співпадінь, його рятують. І як висновок "Бог любить нас". Ну то дійсно дуже несподіваний поворот. Хоча на моменті коли блискавка влучила в феєерверки можна було б засумніватися саме в божій волі. А може то Перун чи Зевс, Тор чи Індра. Як то кажуть, атеїсти не вірять в 1000 богів, а християни в 999.
Якщо серйозно, то фінал дійсно все зіпсував, і не тому що він релігійний. Він поганий, тому що рубаний сокирою і більше нагадує про книжечки когось із протестантів які роздають за кожним другим рогом. Якби тема релігії йшла рівною червоною лінією, і ця книга була б, наприклад, історією прийняття Бога головним героєм в світі майбутнього де панує ШІ, наука, і де Бога відкинули, то це дійсно було б щось якщо не новеньке, то принаймні не затягане. А так у нас тут "Resident of Evil" + приквел до "Horizon: Zero Dawn" з купою інших сюжетів насмиканих з різних творів, а тема віри в Бога так, інколи в'яло вигулькує.
Окремо хочеться згадати меншовартість і знову головного героя українця, у якого ім'я англійське, події відбуваються в Канаді і Штатах, і взагалі, виникь українське походження хлопака, нічого не поміняється. Хоча, можливо, так було зроблено щоб переклад книги краще продавався на Амазон, хто зна. Але ще трохи і я почну свідомо бойкотувати всіх молодих письменників і письменниць хто писатиме про героїв іноземців в іноземному сеттингу просто "Бо так крутіше аніж писати про Івана Задуйпальця із Жмеринки".

[Quantum Midnight · Rating 5 out of 5]

З перших сторінок книга повністю захопила мене своєю атмосферою, я ще нічого не знав про героїв, сюжет та світ, але відчував, що тут коїться щось цікаве та водночас жахливе. Поступово автор тільки поглиблював це відчуття й зараз я можу сказати, що в книзі гарно передана атмосфера апокаліпсиса, який відбувається прямо зараз. У світі йде глобальна війна, є цивілізація, мільйони людей у великих містах та по декі��ька сотень у віддалених містечках й всі разом вони ще воюють, ще мають доступ до технологій та побутових благ, роботу, зарплатню й вважають, що їх світ ще існує, але насправді це не зовсім так. Апокаліпсис вже почався.

Розповідь ведеться у формі щоденників двох головних героїв й це сильніше занурює в сюжет, роблячи читача мимовільним персонажем історії. Я обожнюю таку форму подачі історії, тут стріла літературного таланту автора потрапила в саме моє серденько.

Головні герої - це не дві картонки з різними іменами, в них є різні біографії, власні історії, бекграунд та оточення, яке прямо впливає на їх світогляд та рішення. Вони відчуваються живими й цікавими, крім них автор дуже непогано попрацював з другорядними персонажами, зробивши їх яскравими та такими, що запамʼятовуються. Деякі з них стали для мене навіть ближчими ніж головні герої, наприклад - Наннуралук.

Тако ж сподобалося, що з головними героями постійно щось трапляється, ситуація постійно змінюється, головні герої кудись йдуть, їдуть, тікають від переслідувачів, дізнаються щось нове та намагаються вижити й перемогти. Це нагадало мені стиль Джима Батчера з його серії “Архіви Дрездена”.

У підсумку можу сказати, що книга мені більше подобається чим ні. Так в автора є помилки, є деяка наївність головних героїв, але, вони молоді хлопці й життєвого досвіду в них вже й не так багато, а якщо ще й на горизонті зʼявляється гарна дівчина, то про яку адекватність взагалі може йти мова?. Пробачити наївність та помилки серйозним організаціям складніше, але я думаю автор це виправить. З іншої сторони в книги є гарний продуманий сюжет, неймовірна атмосфера, яка затягує з перших сторінок та дуже цікавий світ, схожий на наш.

[Лобарєва Надія · Rating 1 out of 5]

Насправді в книзі була підказка, що вона мені не зайде, але я її проігнорувала. Там чесно написано, що планувався комікс і готували не повноцінну книгу, а сценарій. І ця книга і є сценарієм, дє розказують що роблять герої, а не показують. Тому ти нічого до героїв не відчуваєш, бо дивишся на них з пересказу їх дій. Читати таке було нуднувато, але комікс вийшов би чудовий.

З початку не планувала ставити такий низький бал, бо книга була наповнена подіями і це по своєму затягувало і хотілось дізнатись чим там все закінчиться. Але кінець разочарував, по суті нам його не показали. Бо ні один з ГГ не приймав в ньому участь. Просто швиденько щось пояснили і все.

Нажаль не всі книги українських авторів ідеальні. Але це дебютний роман, тому сподіваюсь автор попрацює над своїми помилками і я б дала йому другий шанс. Бо ідея і світ були доволі цікавими.

[Reader · Rating 5 out of 5]

Я в захваті від цієї книги! Вона дуже класно написана. Чудові описи, неймовірно цікавий сюжет. Книга захоплююча та інтригуюча, легко читається.
Хотілося за день прочитати, але довелося розтягнути задоволення.
Думаю, що всім в тій чи іншій мірі буде знайомий стан душі, який переживав головний герой і його думки відгукнуться в серцях багатьох.
Цікаво те, що багато моментів вже відбулися з описаних в Синтезі подій. Думаю, що решта також можуть статися незабаром.
Дуже сподобався кінець!
Ця книга дійсно дарує надію.

[Oksana · Rating 5 out of 5]

Книга, котра дуже гарно оформлена. Її можна довго розглядати.

Оскільки все ж таки це наукова фантастика не все було для мене легко зрозумілим, проте читати було дуже цікаво.

Тут багато подій і вони гарно прописані. Місцями, як на мене, трохи жорсткувато, особливо мені було шкода Пенту.

Єдине, я не надто люблю коли в книгах є тематика релігії, а в цій книзі, особливо в кінці, вона досить важлива складова.

Загалом, класний представник жанру. Цікавий та захопливий сюжет описаний як щоденник головного героя. Та й читалось досить швидко.

[Mikhail Abakumov · Rating 5 out of 5]

Захоплююча книга з цікавим та гострим сюжетом! Автор не тільки комбінує різні жанри та ідеї, створюючи незвичний мікс, але й висвітлює глобальні проблеми з якими стикається кожний з нас, він показує людську натуру, той факт, що "світле майбутнє" не може бути світлом, поки в нас є темрява. В кінці кінців, духовні роздуми героїв цієї книги і є найважливішим аспектом особисто для мене. Вельми рекомендую!

[Тетяна Міщук · Rating 4 out of 5]

Почну з того,що книга дуже Ілюстрації всередині дуже доповнюють її зміст.Книга динамічна та наповнена подіями,тому вона захоплено та легко читається.
В книзі ми бачимо розвиток штучного інтелекту, наявність роботів, чіпів, які з людей роблять надлюдей та удосконалення інших технологій.
Хоч це трішки не мій жанр,але книга мені дуже зайшла,так як вона насичена подіями та сумувати вам не прийдеться, але пороздумувати все ж таки прийдеться.

[Reader · Rating 5 out of 5]

Книга незвично поєднує в собі жанри постапокаліптики і кіберпанку і буде цікава для прочитання шанувальникам наукової фантастики
Читач може спостерігати як головні герої переживають світову катастрофу будучи у центрі подій і в процесі змінюється їх світогляд та розуміння свого призначення у світлі технологічних і ціннісних змін сенсів існування всього людства.

Оновлене видання має яскраву палітурку і ілюстрації які ще більше допомагають зануритись в антураж роману

[A Book About]

Закинув після 150 сторінок.
Я не буду детально її критикувати, але назву 2 основні причини, чому не сподобалось:
- автор розказує, а не показує
- подій настільки багато і вони так коротко описані, що просто плутаєшся в усьому цьому.

[Наталія Нитка · Rating 5 out of 5]

Цікава книга, окремий лайк за оформлення 😍

[Reader · Rating 5 out of 5]

I like this book🔥🔥

[Oksana · Rating 3 out of 5]

Написано нудно, на мою особисту думку, силувано читається
Зате гарні ілюстрації

[Serge Klimovych · Rating 4 out of 5]

Хороша християнська фантастика, але не без вад, притаманних першим книгам професіональних авторів.