Українське містечко, в якому мешкає Андрій із бабусею Аллою, окупували російські загарбники. Вони вбивають мирних людей, нещадно мародерять і при цьому запевняють, що прийшли нас «освобождать». Від їхнього свавілля потерпають не лише люди, а й привидка Явдуся, з якою Андрій заприятелював і назвав її Привидусею. Вона допомагає хлопчикові знаходити дрова, щоб бабуся могла приготувати на вогнищі їжу. А відтак Андрій разом із Привидусею навіть умудряються передати ЗСУ таємну інформацію про розташування штабу ворога. Ось лише при цьому Андрій випадково розкриває таємницю того, хто така Явдуся насправді...
Андрійко живе з бабусею в окупованому містечку. Спочатку зовсім незрозуміло, де його батьки, і як так сталося, що він опинився в окупації. Вони з бабусею просто намагаються вижити всіма силами: ділять їжу на декілька днів, коли бахкає – ховаються в підвал, з дому намагаються не виходити. Андрійко ніби все розуміє, та все одно, як і будь-якій дитині, жити таким життям йому сумно й скучно. Одного дня в його будинку з’являється Явдуся, древня привидуся, яка не лише розраджує його, а й в якийсь момент допомагає в передачі секретних даних про розташування штабу окупантів нашим військовим. Хто вона? Звідки? Відповіді на всі ці питання авторка дає поступово. Так само, як розкриває й історію самого Андрійка та його батьків.
Авторка книги із перших днів повномасштабної вторгнення волонтерила, допомагаючи людям, що тікали від війни. Саме розмови з ними наштовхнули її на написання цієї книги. І це дуже відчувається. Сюжет, незважаючи на присутність привида, дихає реалістичністю.
Скажу одразу – читати непросто. Хочеться обійняти кожну дитину, яка проходить крізь пекло війни. В книзі докладно описується побут людей, що лишилися в окупації: як їм доводиться жити без води й електрики та газу, ділити продукти, ховатися, організовувати світломаскування, а ще чути вибухи, бачити розтяжки та міни, й відчувати постійний страх – за себе, своїх близьких, через спілкування з окупантами, терпіти страшне мародерство й бруд, який вони по собі лишають.
Та крізь героїв авторка показує набагато ширшу картину. Тут є і проблеми роспропаганди (в книзі присутня бабусина сестра, яка давно виїхала жити до росії й телефоном розказує про страшних бандерівців та асвабадітєлєй), ціннісні й світоглядні питання (спалення українських книжок, наприклад), навіть є невеликі екскурси в історію: про імперіалізм, російські заборони української мови, Голодомор. А ще розказується про жовту стрічку та її значення.
«Свій-чужий» в цій книзі виділяється декількома засобами: - Мова (усі репліки окупантів приводяться в оригіналі зі зносками, де є переклад українською, росія всюди пишеться з маленької літери) - Ілюстрації: по них відразу відчувається вся окупантська гнилизна, тоді як наших зображено войовничо та по-доброму.
Загалом, книга показує дуже широку картину причин та наслідків цієї війни, і дає доступні відповіді на багато питань, які часто ставлять діти: чому війна? Що вони від нас хочуть? Як нам вберегтися? Подяка авторці за ґрунтовну й дуже допоміжну книгу в розмовах з дитиною про теперішню війну.
Я завжди ставлюся дуже обережно до читання книг про війну. А відтак і до книг, написаних під час війни про війну. Особливо для дітей.
Не всі дорослі розуміють, як саме діти сприймають те, що бачать, що відчувають, що і як дізнаються про війну. Колектив книги "Привидуся" добре розуміє, що робить. Авторка Оксана Давидова написала якісний текст, а Алевтіна Шавлач намалювала влучні ілюстрації. Дбайливі і мудрі редактори довершили гарну книгу.
Юні читачі читачки побачать у "Привидусі" захопливий сюжет, пригоди головного героя Андрійка і те, яка класна у нього БабАла, потоваришують також із Привидусею Явдусею, будуть грати у шпигунські ігри. Дорослі прочитають у тих самих словах зовсім інше..) Більше суму, емоцій, спогадів, болю... Ми прочитаємо більше у прихованих глибинних смислах твору. Але дітям цього і не треба. Вони отримають те, що побачать у цьому творі, і дізнаються основну коротку інформацію про те, що таке окупація, роzія, срср, Голодомор. Речі, знання яких і пам'ять про які визначають нас як українців. Вони просто знатимуть про це. Почують правильні влучні слова. Прості слова. Знання їх не налякає. Але дасть силу. А що їм не треба, так це наші сльози під час читання повісті. Тому я перший раз читала сама. Розуміючи, чи будуть сльози. І вони були. А потім я втішилася. І прочитала книжку сину (6,8р.), який просив її прочитати.
Найважче мені було сприйняти таємницю імені Явдусі...
Син книжку сприйняв, як я і думала. Бо я була відносно спокійна. А потім ми кілька разів поверталися до історії і говорили про неї. Недовгі розмови про головне.
Я щиро дякую видавництву "НК-Богдан" за цю книжку! Я дякую українцям за силу, відвагу, міць! Я дякую ЗСУ за можливість читати книги і бути поруч із дітьми на рідній землі!
Книжка обережно і з турботою допомагає дітям зрозуміти, що таке війна, і як впоратись з емоціями та переживаннями під час війни. Діти, які мають подібний досвід, зрозуміють, що їх переживання важливі. Іншим книжка допоможе доторкнутися до переживань дітей, які переживають війну як власний досвід. Крім того книжка сповнена добра і теплоти. Читали разом з дітьми, тож однозначно раджу.
Вперше пишу відгук просто так, на платформі, не редагуючи, бо, якщо буду думати й щось виправляти, то взагалі нічого не зможу написати😔. Хто ж така Ліза й до чого тут історія України?🫣 Дитяча книжка "Привидуся" від авторки Оксана Давидова , ілюстраторки Tina Sha Алевтіни Шавлач і видавництва "Богдан" мала стати звісно ж не розважальною, бо тема повномасштабного вторгнення геть не налаштовує на розваги, але й не такою бентежною, напевно. Ця невеличка повістинка, ніби для дітей, але вразила мене, дорослу тьотю, до глибини моєї душі, яка вже багато чого бачила й читала. Ну, по-перше, ця книжка надзвичайно гарна, ілюстрації влучні та яскраві. По-друге, вона дуууже інформативна, в таку коротку оповідку вміщено багато корисного щодо нашої історії, мови, правил безпеки тощо. По-третє, сама Привидуся неймовірно мила, але разом із тим, трагічна персонажка, яка просто розбила мені серце💔. Перелічувати можна безкінечно, однозначно лише те, що цю книжечку мають прочитати якнайбільше саме батьків, щоб знати як говорити зі своїми дітьми про повномасштабку, про безпечну поведінку, про втрату й про відновлення. А, вже тоді, як прочитаєте самі, шановні батьки, то читайте й своїм дітям, дітям у школі, дітям у дворі, якнайбільше читайте, щоб не повторювали наших помилок, не недооцінювали кончених сусідів і були сміливими й незламними, як багато поколінь українців до них💪🩵💛. Невеличка ремарка: Привидуся-Явдуся нууу дуже подібна на ілюстраторку, може хтось зі мною погодиться😉. Попередження: є діалоги руzкою мовою🫨, але присутній і переклад українською🫶, ну, а як по-іншому передати оті брудні розмови між "асвабадітєлямі"🥴. Однозначно рекомендую, але будьте готові до тригерів: мама з татом не мають зв'язку з дитиною, могила дитини, окупація й постійний страх, узькі родичі, ну ви зрозуміли, що буде не просто, але дуже потрібно🙏🩵💛. БабАлла та Андрійко-Горобчик навіки в моєму ❣️. З такими людьми Україна обов'язково переможе💪🩵💛. P.S. Книжка "Привидуся" якісна, яскрава й дуже повчальна, вона стане гарним подарунком будь-якій дитині до будь-якого свято, ну хоч би й до Дня Незалежності України🇺🇦📚🤗, от як моїй улюбленій Бібліотека-філія 1 для дітей КЗК "Жовтоводська ЦБС" від Ірина Безсмертна та Оксани Давидової, яким я безмежно вдячна🙏❤️.
Читала онукам вголос. Дуже важлива книжка. Бере за душу. Дітям дуже сподобалася Привидуся. Дуже талановито написано на таку складну тему. Вчасно. Треба щоб всі читали і знали, що відбувається в Україні.