Королівство

by Галина Пагутяк

Мама саме була у відрядженні, коли почались усі ті дива. Спершу з’явився хлопець, який перекидався лисом, а був Принцом. Тоді наш кіт Фелікс заговорив. Зрештою відьми і все товариство Книголюбів намагались викрасти книжку, яка виявилась чарівною. А далі… далі з’ясувалось, що це тільки початок пригод і що від мене залежить доля Королівства.

288 pages, Hardcover

First published January 1, 2005

About the author

Народилася в селі Залокоть, згодом родина переїхала у село Уріж.
Вважає себе нащадком молдовського господаря Дракули (Влад Цепеш із роду Басарабів, або як ще його називає Галина Пагутяк, Влад Басараб.)
Закінчила українську філологію Київського державного університету ім. Т. Шевченка (тепер — Київський національний університет ім. Т. Шевченка). Працювала у школі, у Дрогобицькому краєзнавчому музеї, приватній школі, Львівській картинній галереї. Член Національної спілки письменників України. Лауреат Шевченківської премії з літератури (2010). Живе у Львові.

Reviews

[Ksenya · Rating 4 out of 5]

ця книга починається дуже й дуже гарно. Вона намотує сюжет по маленьких крапельках, все ближче та ближе до Центру Подій (так, саме з великої літери, бо є відчуття що от от гряне гром)

Але потім раптом не відбувається ніякої грози чи блискавок, а сюжет розсмокчується якось мляво. Те, що називають anticlimactic.

При цьому, перший розділ просто дуже гарний, і кінець у нього чудовий. Але другий...

Але загалом гарно почитати, бо рідко зустрічаються такого штибу книга родом з України, а не переклад скажімо британського авторства.

Ну і звичайно книга де багато котів заслуговує на те, щоб її любили хоча б за це (хоча треба визнати, що і котоконцентрація падає в другій половині. а дарма)

[Marguerite · Rating 5 out of 5]

читала колись в дуже гарній синій обкладинці і ще довго шукала на Петрівці другу частину, так і не знайшла :(

[Bookworm · Rating 5 out of 5]

"Нащо ти її читаєш? Вона ж дитяча!" — мій чіткий вказівник, що з людиною не варто йти пити каву 😉 Важко писати про книгу, яку вперше прочитала у 6, а востаннє — у 26, але я спробую:

🏰 Історія про те, як компанія підлітків, двоє тигрів, армія котів, репортер-невдаха і жінка з мишами "у голові" Королівство від Імперії рятували. Але спершу пів книжки туди мандрували.

🏰 Для мене в цій книзі ідеальний баланс розважального: достатньо, щоб відпочити, але мозок від неї не атрофується.

🏰 Це одна з моїх улюблених історій про книжки, звідки хочеться роздрукувати цитати, щоб повісити над ліжком (і перечитати "Алісу" Керолла)💔

"Справжні книжки не горять у вогні й не тонуть у воді, і якщо вітер повідриває сторінки, ми зберемо їх докупи, обійшовши задля цього увесь світ."

🏰 Також це одна з тих історій, яка з 2003 обросла купою нових сенсів. Це казка, тож все відбувається легко й щасливо закінчується. Але, як завжди у Пагутяк, світи тут сатирично віддзеркалюють реальність:

"У голові Імператора зберігались старі добрі рецепти, наприклад, тероризм. Телекомпанії за пару годин вигадають таємну організацію і покажуть кілька вибухів. Можна пожертвувати оранжереєю отруйних рослин, бо вона задорого коштує скарбниці."

"Стронціус замкнувся в собі. Все рідше виходив у місто помилуватись польотом кажанів і старовинним цвинтарем у місячному світлі. Навіть кров він замовляв через Вампірнет, не завжди найкращого ґатунку, але тут винна була погана екологія, а не старовинна фірма "Свіжа кров"."

🏰 Окреме задоволення, що ключові події відбуваються в альтернативному Львові. Тут вайб старого Сихова, парку "Погулянка" й дещо відбувається в Медовій печері та Львівській каналізації 😉

🏰 У мене купа інсайтів при перечитуванні в дорослому віці

Мінуси:
- у цьому першому виданні, яке на фото, дуже багато граматичних помилок; наскільки знаю, у перевиданнях їх виправляли
- ця книга, як Королівство — швидко не знайти.