«Метелик і танк» — оповідання і поезії про людей та війну. Збірка складається з трьох частин: «Бездомні пси» — цикл оповідань про вічні повернення з війни додому і з дому на війну; «Ковчег» — есеї для онлайн-видання Opinion; «Червоною цеглою» — поезії, написані у 2021 році.
Головний герой Валерія Пузіка — звичайна людина зі своїми переживаннями, український солдат, який добровольцем пішов на фронт. Він щодня не лише виконує рутинну роботу: риє траншеї, будує бліндажі, зводить опорні пункти, а й знищує ворога. А ще, незважаючи на сумніви й думки про те, що ніби все втрачено і територія мертва, він упевнений, що треба рухатися далі й вірити в перемогу.
Валерій Пузік — український художник, письменник, режисер. За освітою художник-дизайнер. Працював журналістом. У січні 2015 пішов добровольцем на фронт. Брав участь у бойових діях на Донбасі в складі батальйону Добровольчого українського корпусу Правого Сектору (ДУК ПС).
Учасник виставок живопису та графіки в Україні та за кордоном, зокрема, «Інкубаційний період», «Відлуння», «Примарна зона», «Моя армія. Бачити серцем». Лауреат літературних конкурсів, тексти відзначені «Смолоскипом», «Гранословом», літературною премією імені Олеся Ульяненка.
Режисер документальних короткометражних стрічок і відеопоезій.