Падзеі ў рамане «Захоп Беларусі марсіянамі» адбываюцца ў сярэдзіне 20-х гадоў мінулага стагодзьдзя і на пачатку XXI стагодзьдзя пераважна ў Полацку. Сярод галоўных герояў твора вядомыя гістарычныя асобы: паэты Алесь Дудар і Міхась Чарот, палітычны дзеяч, гісторык і пісьменьнік Вацлаў Ластоўскі. У 1925 годзе ў Полацак прыехаў Алесь Дудар, адзін са стваральнікаў літаратурнага аб’яднаньня «Маладняк». У старажытным горадзе над Дзьвіной ён павінен заснаваць філію сваёй пісьменьніцкай арганізацыі…
Український огляд нижче (Ukrainian language review is below) This is a Belarusian novella titled "The Conquest of Belarus by Martians" that describes the problems of the unstoppable Russification of the region both in the twentieth century and now. Despite the title, this is not science fiction, but a historical, mystical, and mystifying work.
The book has two parallel lines: one in modern (2017) Belarus, the protagonist is a writer-journalist Vasil Krokva (the author's alter ego?), who at the very beginning meets the Belarusian writer Vatslaw Lastawski (executed in 1938), who asks/orders him to write a book with the same title as this story. The second is set in the BSSR in the 1920s, and the protagonist is another real-life writer of the time, Ales Dudar, who is sent to Polotsk to develop the Maladniak Writers' Union. What follows is a bizarre narrative that requires a knowledge of Belarusian history (in particular, the capture of Polotsk by Prince Volodymyr of Kyiv in response to the refusal of Rognida, the daughter of Prince Rogvolod of Polotsk, to marry him, which is usually the starting point of the Belarusian historical narrative) and its literature to understand. I am rather weak in both areas (Wikipedia helped me with the basics), so it is difficult for me to fully appreciate this book.
Це – білоруська повість з назвою «Захоплення Білорусі марсианами» яка описує проблеми неспинної русифікації краю як у ХХ сторіччі так і зараз. Незважаючи на назву, це не наукова фантастика, а історико-містично-містифікаторський твір.
У книзі дві паралельні лінії – одна у сучасній (книга 2017 року) Білорусі, протагоніст – письменник-журналіст Васіль Кроква (альтер-его автора?), що на самому початку зустрічається з білоруським письменником Вацлаў Ластоўскі (розстріляний у 1938), який просить/наказує написати книгу з тією самою назвою як ця повість. Друга – у БССР 1920-х, протагоніст – інший реальний письменник тих часів – Алесь Дудар, якого на початку посилають до Полоцьку розвивати спілку письменників «Маладняк». Далі слідує химерна оповідь, яку аби зрозуміти необхідно знати історію Білорусі (зокрема захоплення Полоцька київським князем Володимиром у відповідь на відмову Рогніди, доньки полоцького князя Рогволода, піти за нього заміж, що зазвичай є стартовою точкою білоруського історичного нарративу) та її літературу. По обох показниках я досить слабкий (Вікіпедія допомогла з основами), тому вповні оцінити цю книгу мені важко.
Мастацка-дакументальны твор. Дзеянні адбываюцца ў Полацку, шмат распавядаецца пра гэты горад, яго гісторыю, міты, сутарэнні. Ёсць факты пра выбітных беларускіх дзеячаў культуры.