What do you think?
Rate this book
Я працюю між Європою і Азією
Кожна країна унікальна її людьми і тим, що вони творять. Туреччина захоплює не тільки чудовою природою, тут живуть надзвичайно колоритні представники професій, яких немає більше ніде у світі, люди, наділені особливим світовідчуттям. Їх представляють герої нарисів цієї книжки — звичайні трудівники — багатогранні, доброзичливі. Вони живуть буденними клопотами, але люблять і цінують свою справу, яка зберігає, розвиває й по-своєму відкриває світові їхню національну культуру, традиції й душу народу.
З ними дуже повчально було спілкуватися, про них цікаво буде читати всім, кого вабить багатоманітність світу, самобутність Туреччини та її людей.
З ними дуже повчально було спілкуватися, про них цікаво буде читати всім, кого вабить багатоманітність світу, самобутність Туреччини та її людей.
160 pages, Hardcover
Published January 1, 2023
8 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 3 of 3 reviews
August 18, 2024
мені книжка не те що не сподобалася, але я не отримав якогось особливого задоволення читаючи її.
усі есе доволі одноманітні в стилі «мій робочий день + приколи шо трапилися колись» і воно шось не зачіпає попри ті самі ситуативні приколи.
ще певні моменти у книзі це максимальний крінж-момент який читаєш із максимальним скепсисом. наприклад, є епізод де молоді турецькі пляжні рятувальники обговорюють з ким би вигідніше було б піти на побачення, щоб потім одружитися: із 57-річною британкою, чи 50-річною німкенею із двома дітьми. «вигідніше» тут – це те, чий паспорт "сильніший", щоб переїхати в ними з європу суто заради громадянства.
окремо іронічно те, що опис книги обіцяє «ці історії [...] спростовують стереотипні уявлення про туреччину», а значна частина ось цього есе про рятувальника – це ось такі розповіді про переїзд (радше навіть втечу) в європу та про те, як пан рятувальник крутить романи із туристками.
сподобалося найбільше перше есе про чистильника взуття – воно якесь найбільш щире й автентичне.
окремий плюс за жарт про «корову-інтроверта» в есе про ветеринара.
усі есе доволі одноманітні в стилі «мій робочий день + приколи шо трапилися колись» і воно шось не зачіпає попри ті самі ситуативні приколи.
ще певні моменти у книзі це максимальний крінж-момент який читаєш із максимальним скепсисом. наприклад, є епізод де молоді турецькі пляжні рятувальники обговорюють з ким би вигідніше було б піти на побачення, щоб потім одружитися: із 57-річною британкою, чи 50-річною німкенею із двома дітьми. «вигідніше» тут – це те, чий паспорт "сильніший", щоб переїхати в ними з європу суто заради громадянства.
окремо іронічно те, що опис книги обіцяє «ці історії [...] спростовують стереотипні уявлення про туреччину», а значна частина ось цього есе про рятувальника – це ось такі розповіді про переїзд (радше навіть втечу) в європу та про те, як пан рятувальник крутить романи із туристками.
сподобалося найбільше перше есе про чистильника взуття – воно якесь найбільш щире й автентичне.
окремий плюс за жарт про «корову-інтроверта» в есе про ветеринара.
October 24, 2024
Коли я читала цю книжку, мене не покидало враження, що вона на мене верещить…
Чи то автор свідома вибрала таку тактику, чи то спілкувалася вона з психічно нестійкими особами, я не знаю… 🤷♀️
Але, по порядку:
Книжка складається з 10 «інтервʼю» людей різних професій в Туреччині.
1. «Інтроверт із багатолюдної вулиці» - найбільш спокійна розповідь. Чоловік чистильник взуття, чию професія не сприймає його сімʼя, і він намагається читача і всіх довкола впевнити, що його професія важлива ітд… (з плюсів, багато цікавого про цю професію з огляду турецької культури)
2. «Хранитель практик духовного очищення» - розповідь власника хамама. Знову таки, єдиний правильний хамам у всій Турції тільки у нього, всі забули справжні традиції хамама, все довкола паплюжать, а жінки взагалі полюбляють битися, тому потрібно придумати як їх утихомирити в хамамі… (+ про хамам цікаво написано)
3. «Знавець європейських паспортів і невербальної комунікації» - це капец. Історія рятівника на пляжі який ненавидить свою роботу, відпочиваючих і всіх довкола. Не проти заводити інтрижки з туристками, поважає тільки свою родину, та і загалом, всі його колеги шукають «наївних» туристок з гарним паспортом, щоб виїхати.
4. «Скульптор красивих носів» - історія пластичного хірурга, крутого такого, напів психолога. Розказує, про неадекватних клієнтів і про те, як рятував самооцінку клієнтам. Загалом притомно, але не зрозуміло нащо я це прочитала.
5. «Мисливиця... за сварками та лайкою» - найбільш адекватна розповідь сценаристки турецьких серіалів. Це дійсно цікаво було читати.
6. «Експерт із догляду за домашніми улюбленцями» - розповідь ветеринара, якщо коротко, ви невідповідальна людина, якщо маєте породистого улюбленця. Якщо не породистого, то все одно не відповідальний, бо неправильно за ним доглядаєте і неправильно трактуєте його поведінку
7. «Берегиня залізного птаха» - крута професія стюардеса, всіх бісять пасажири, які хоча б раз викликають стюардесу, бо бісять…
8. «Барабанщик для хороших подій» - розповідь про барабанщика, який сповіщає коли можна їсти під час поста та грає на святах. (+ Дещо є цікавого з традицій)
9. «Фахівець із миття вікон без ризику для життя» - розповідь управляючого будинку. Нічого цікавого взагалі.
10. «Вартовий сніданків» - це взагалі щось незрозуміле. Розповідь чоловіка традиційного розвозщика ранкової випічки, який жаліється на життя, а потім психує, що жінка, яка йому сподобалась і адекватно з ним спілкувалася, в нього не закохана…
І все це написано дуже агресивно, складається враження, що всі ці люди на підвищених тонах тобі щось доказують…
Не знаю чи рекомендувати, бо корисної інформації з книжки майже ніякої…
Руда стерлядь про книжки
Чи то автор свідома вибрала таку тактику, чи то спілкувалася вона з психічно нестійкими особами, я не знаю… 🤷♀️
Але, по порядку:
Книжка складається з 10 «інтервʼю» людей різних професій в Туреччині.
1. «Інтроверт із багатолюдної вулиці» - найбільш спокійна розповідь. Чоловік чистильник взуття, чию професія не сприймає його сімʼя, і він намагається читача і всіх довкола впевнити, що його професія важлива ітд… (з плюсів, багато цікавого про цю професію з огляду турецької культури)
2. «Хранитель практик духовного очищення» - розповідь власника хамама. Знову таки, єдиний правильний хамам у всій Турції тільки у нього, всі забули справжні традиції хамама, все довкола паплюжать, а жінки взагалі полюбляють битися, тому потрібно придумати як їх утихомирити в хамамі… (+ про хамам цікаво написано)
3. «Знавець європейських паспортів і невербальної комунікації» - це капец. Історія рятівника на пляжі який ненавидить свою роботу, відпочиваючих і всіх довкола. Не проти заводити інтрижки з туристками, поважає тільки свою родину, та і загалом, всі його колеги шукають «наївних» туристок з гарним паспортом, щоб виїхати.
4. «Скульптор красивих носів» - історія пластичного хірурга, крутого такого, напів психолога. Розказує, про неадекватних клієнтів і про те, як рятував самооцінку клієнтам. Загалом притомно, але не зрозуміло нащо я це прочитала.
5. «Мисливиця... за сварками та лайкою» - найбільш адекватна розповідь сценаристки турецьких серіалів. Це дійсно цікаво було читати.
6. «Експерт із догляду за домашніми улюбленцями» - розповідь ветеринара, якщо коротко, ви невідповідальна людина, якщо маєте породистого улюбленця. Якщо не породистого, то все одно не відповідальний, бо неправильно за ним доглядаєте і неправильно трактуєте його поведінку
7. «Берегиня залізного птаха» - крута професія стюардеса, всіх бісять пасажири, які хоча б раз викликають стюардесу, бо бісять…
8. «Барабанщик для хороших подій» - розповідь про барабанщика, який сповіщає коли можна їсти під час поста та грає на святах. (+ Дещо є цікавого з традицій)
9. «Фахівець із миття вікон без ризику для життя» - розповідь управляючого будинку. Нічого цікавого взагалі.
10. «Вартовий сніданків» - це взагалі щось незрозуміле. Розповідь чоловіка традиційного розвозщика ранкової випічки, який жаліється на життя, а потім психує, що жінка, яка йому сподобалась і адекватно з ним спілкувалася, в нього не закохана…
І все це написано дуже агресивно, складається враження, що всі ці люди на підвищених тонах тобі щось доказують…
Не знаю чи рекомендувати, бо корисної інформації з книжки майже ніякої…
Руда стерлядь про книжки
This entire review has been hidden because of spoilers.
October 27, 2023
Чудова збірка 10 есе приземлених історій про особливості пересічних та унікальних професій в Туреччини, сповнені розповідями про внутрішні переживання, тонкощі фаху та набутою життєвою мудрістю. Здавалося б, що цікавого може розповісти чистильщик взуття чи сімітчі (продавець бубликів-сімітів)? А виявляється!..
А що для кого є мудрістю - гайда знайомитись з персонажами книжки.
Я свою електронну версію книжечки отримала за донат, оскільки авторка всю виручку за продаж електронної версії книги передає до фонду "Повернись живим".
А що для кого є мудрістю - гайда знайомитись з персонажами книжки.
Я свою електронну версію книжечки отримала за донат, оскільки авторка всю виручку за продаж електронної версії книги передає до фонду "Повернись живим".
Displaying 1 - 3 of 3 reviews