У XV-XVIII ст. на берегах Дніпра існувала дивовижна українська держава - Запорізька Січ, де жили легендарні рицарі - запорізькі козаки. Вони мужньо боронили рідну землю від ворогів. Світ знав про їх військову доблесть та високу освіченість. Запорожці піклувались про свою зміну. Кожен досвідчений козак мав хлопчика-зброєносця, якого називали джурою. Від свого наставника джура переймав бойовий та життєвий досвід, допомагав у господарчих справах куреня та навчався у січовій школі. Різними шляхами ці хлопчики потрапляли на Запорізьку Січ, по-різному складалися їхні долі. Про одного з них - Василька - ми й хочемо розповісти.